Михаил Грушевский - Історія України-Руси. XI - XIII вік

Із технічних причин мапи друкуються однією барвою, а порядок їx розміщення змінено.

ПРИМІТКИ ДО МАП

Чернигівщина.

Березойя звязую з Березною з огляду на тутешнє городище (Самоквасов Древніе города c. 22), але тільки гіпотетично, бо лїтописні звістки не дають близших вказівок на його місце.

Біла вежа— городище Біла вежа на верхівю Остра вказана в Книзі Большаго Чертежа вид. Спаского с. 86. Про сучасний стан сього городища у Ляскоронското Исторія c. 121. Ся Біла Вежа фіґурує в Іпат. c.252 "Біла вежа стара", згадана тамже c. 264, могла бути другою осадою тогож імени, десь недалеко.

Блестів(звичайно читають: Блестово, і се б значило село, але зовсїм довільно) з двох теперішнїх Блистових (Сосницького і Королевецького пов.) з більшою правдоподібністю звязуєть ся з Блистовим на Деснї (Сосниць. п.) з огляду на обставини Сьвятославового походу, в котрім він згадуєть ся (Іпат. c. 292), а також і тому що Блистово звісне нам уже в початках XVI в. — в описи Чернигівських границь, Документы архива юстиціи І c. 64.

Болдиж— є кілька того ймення; напрям походу 1146 ?. (Іпат. c. 238) близько відповідає c. Болдижу коло м. Дмитровська; в лїтописи згадуєть ся властиво „лЂсъ Болдыжь", але се треба мабуть розуміти як лїс коло Болдижа.

Боловос— се не місто під Черниговим, як приймають звичайно, а р. Білоус: тексти лїтописи не вказують, що се була якась осада.

Бьяхань, вар. Вьєхань, Евхань (Іпат. c. 251, Воскр. І с. 42, Никон. І c. 177) назвою і місцем відповідає городищу Лехановському або Дехаловському, як його називає документ з 1638 р. (Дворцовые разрады II c. 907- 8), теп. Городище на р. Тернь. Сусїднїй Попашь кладуть на устю р. Попадї, але тільки на підставі сеї созвучности.

Вир— на "старомъ Вирскомъ городищЂ", як каже царська грамота 1694 р., поставлено в 1672 м. Білополє (Филареть Опис. Харьков. еп. III c. 407). Не зовсїм ясно, чи окрім м. Вира згадуєть ся й річка сього імени, але Іпат. c. 209, 251 скорше вказують на річку.

Воpгoл— звістний з епізода 1283 р. (Воскр. І c. 136) льокалїзуєть ся вказівкою на близкість його до Рильська і городищем на ґрунтах c. Воргола Глухів. пов., недалеко устя р. Клевени в Сейм (Самоквасов c. 7). Недавно А. Бунїн в спеціальнім рефератЂ (ГдЂ находились городи Липецкъ и Ворголъ а также и другія мЂста, упоминаемыя подъ 1283-4 гг.? — Труды XI съЂзда І) вказав, що такому уміщенню Воргола не відповідає опись татарської дороги з 1637 р. (БагалЂй Матеріалы для Исторіи колонизаціи и быта Харьковской, Курской и Воронежской губ. II с. 11), де вона з верхівя Сейму іде „въ Курскіе и Воргольскіе мЂста и въ Кромскіе мЂста". Одначе ся вказівка занадто загальна; прийняти, що Воргол лежав просто по дорозї між Курськом і Кромами не позволяють обставини оповідання 1283 р., дорога значить скручувала від Курська на захід понад Семю. Чи доходила ах р. Клевени? Не неможливо, хоч і за далеко дїйсно. Скорше б можна надїяти ся Воргола в такім разї десь близше Рильська. Тому означаю місце Воргола значком запитання.

Воробійна— вар. Воробийни, Воробейна — Іпат. c. 242, 319; з останнього тексту видно, що вона була в сусїдстві Вщижа, а округле городище коло теп. села Воробійни (Самоквасов 14) не лишає місця для сумнївів.

Воронїж— „лїси Воронїжські" в тім же оповіданню 1283 р. треба розуміти як вказівку на істнованнє такого міста в ті часи. Міст. Воронїж Глухівського пов. вповнї відповідає обставинам оповідання.

Всеволож— звичайно звязують з c. Сиволожем Борзен. пов., і се тим правдоподібнїйше, що тут є й городище — Самоквасов с. 25.

Дїдословль— див. вище c. 319.

Колтеськ— звязуєть ся з c. Колтовим на Оцї, коло Кашіри, але тільки гіпотетично.

Кром— згадка про се місто непевна; в Іпат. код. (c. 242) читаєть ся: идоша Мцьнеску.., и ту даявъ имъ дары многы, и поиде къ граду на Изяславича"; в Хлєбн. і Поґод. код., теж у Воскр., Нїкон. замість „къ граду" — „къ Крому". Питаннє, чи „кром" тут власне імя, чи взагалї город, замок. Варіант Іпат., здаєть ся мині, з'явивсь таким чином, що копіст стрітивши слово "Кромъ" і прийнявши його в значінню „замокъ", перемінив його на звичайнійше „городъ", але при значінню "городъ" текст виглядає досить непевно: „ту" значить в Мценську чи коло Мценська, отже „город" не може означати Мценська, а якийсь иньший, не названий. Тому певнїйше читати „Крому", як імя власне.