Иван Дерейко - Місцеві формування німецької армії та поліції у Райхскомісаріаті «Україна» (1941–1944 роки)

ГДА СБУ. — Ф. 5. — Спр. 66233. — Арк. 15, 30, 31, 76 зв., 78, 79 зв., 86, 154, 172.

Малаков Д. В. Київ. 1941–1943. Фотоальбом. — К., 2000. — С. 197.

ГДА СБУ. — Ф. 2. — Оп. 7. — № по оп. 4. — Спр. 44. — Арк. 7, 9, 24–25.

ГДА СБУ. — Ф. 2. — Оп. 7. — № по оп. 4. — Спр. 44. — Арк. 22–23.

Бунич И. Л. «Гроза». Кровавые игры диктаторов. — СПб., 1997. — С. 566.

Штрик-Штрикфельдт В. Против Сталина и Гитлера. Генерал Власов и русское освободительное движение. — М., 1993. — С. 33–35.

ГДА СБУ. — Ф. 5. — Спр. 59800. — Арк. 6, 17; ГДА СБУ. — Ф. 5. — Спр. 57152. — Арк. 18–19, 46; ГДА СБУ. — Ф. 5. — Спр. 63490. — Арк. 9–10 зі зв.; ГДА СБУ. — Ф. 5. — Спр. 62012. — Арк. 50 зв.

ГДА СБУ. — Ф. 2. — Оп. 11. — № по оп. 13. — Спр. 44. — Т. 2 — Арк. 63–66.

Боляновський А. Українські військові формування в збройних силах Німеччини (1939–1945). — Львів: 2003 — С. 212.

ГДА СБУ. — Ф. 5. — Спр. 66233. — Арк. 80.

ГДА СБУ. — Ф. 2. — Оп. 7. — № по оп. 4. — Спр. 44. — Арк. 7.

ГДА СБУ. — Ф. 5. — Спр. 64009. — Т. 1. — Арк. 1, 32 зв., 82, 92, 148, 196–197. Там само — Т. 2. — Арк. 406–407.

ГДА СБУ. — Ф. 5. — Спр. 65381. — Арк. 227 зв.

ГДА СБУ. — Ф. 5. — Спр. 65382. — Арк. 120.

Див.: ГДА СБУ. — Ф. 5. — Спр. 71510 ФП (57172).

Див.: ГДА СБУ. — Ф. 5. — Спр. 58418.

ГДА СБУ. — Ф. 5. — Спр. 64009. — Т. 1. — Арк. 127–129; Там само. — Т. 2. — Арк. 407; Там само. — Спр. 53838. — Т. 2. — Арк. 49, 150–151.

Преступные цели — преступные средства: Документы об оккупационной политике фашистской Германии на территории СССР (1941–1944 гг.) — М.: Экономика, 1985, — С. 51–54.

ЦДАВО України. — КМФ-8. — Оп. 1. — Спр. 171. — Арк. 108–121.

Dean M. Collaboration in the Holocaust: Crimes of the Local Police in Belorussia and Ukraine, 1941–44. — N. Y., 2000. — C. 106–107.

Dean M. Collaboration in the Holocaust: Crimes of the Local Police in Belorussia and Ukraine, 1941–44. — N. Y., 2000. — С. 62.

Friedrich Jeckeln (1895–1946), СС-обергрупенфюрер (1936), генерал поліції (1941), генерал військ СС (1944), депутат Райхстагу (1932). Учасник 1 св. в., Залізний хрест 2 класу. Член фрайкору. З 1929 у НСДАП (№ 163348), з 1930 в СС (№ 4367). 1933–1940 — начальник СС-районів «Норд-ост» і «Центр», в 1938–1940 ХССПФ Центр. Німеччини, в травні—червні 1940 — на фронті, к-р батальону дивізії СС «Мертва голова», з липня 1940 по травень 1941 — ХССПФ Зх Німеччини. Червень — листопад 1941 — ХССПФ «Росія-Південь», потім ХССПФ «Остлянд і Росія-Північ» (до березня 1945). Паралельно очолював ряд частин і з’єднань поліції і військ СС в боях з партизанами та на фронті. Залізний хрест 1 класу, Германський хрест в золоті, Лицарський хрест. Засуджений до смертної кари ВТ ПрибВО, повішений.

Hans-Adolf Prutzmann (1901–1945), СС-обергрупенфюрер і генерал поліції (з 1941) та військ СС (з 1944), депутат Райхстагу (з 1932). Доброволець Верхньосілезького фрайкору в 1918–1934. У НСДАП з 1929 (№ 142290), в СС з 1930 (№ 3002). Керівник СС Пн-Зх Німеччини (1934–1937), ХССПФ Пн-Зх Німеччини (1937–1941). Червень — жовтень 1941 — ХССПФ «Остлянд і Росія-Північ», з жовтня 1941 (офіційно — з 11 грудня) — ХССПФ «Росія-Південь», з жовтня 1943 по вересень 1944 — ХССПФ «Україна». Зимою — весною 1944 — ком. дивізійної бойової групи «Прюцман» в боях з партизанами та на фронті. З листопада 1944 — інспектор (начштабу) партизанських загонів «Вервольф». Залізний хрест обох класів, Германський хрест в золоті. Полонений, вчинив самогубство.

Max Thomas (1891–1945), доктор медицини (психіатрія), СС-групенфюрер і генерал-лейтенант поліції (з 1942). Учасник 1 св. в., артилерист, Залізний хрест обох класів. До НСДАП та СС вступив в 1933 (партквиток № 1848453, СС № 141341). Командувач поліції безпеки і СД Бельгії і Пн Франції (1940–1941), керівник EG C (жовтень 1941 — квітень 1943), одночасно командувач поліції безпеки і СД в РКУ. Кілька разів важко поранений, у 1943 переведений в запас, після війни переховувався. Заарештований, вчинив самогубство.

ГДА СБУ. — Ф. 16. — Спр. 40. — Т. 2. — Арк. 17–18.

Боляновський А. Українські військові формування в збройних силах Німеччини (1939–1945). — Львів: 2003 — С. 126.

Див.: Егерс Е. В. Партизаны и каратели. — Riga: Tornado, 1998. — С. 19–21.

У 1939 році чорна повсякденна форма Загальних СС (Allgemeine SS) була замінена на сіру, а старі мундири потрапили на склади. У 1941–1942 рр. вони були передані шума, модифікація ж полягала в тому, що на найбільш потерті елементи кітелів і шинелей — обшлаги, коміри, кишені — були нашиті відвороти з кольорового сукна: сірого, синього, брунатного, жовтого, рідше інших кольорів.