Костопіль (Рівненська обл.) 37, 99
Кражино (Мінська обл., Білорусь) 89, 95
Краків (Польща) 106
Кременчук (Полтавська обл.) 22, 63, 75, 101
Кривий Ріг (Дніпропетровська обл.) 11, 22, 101–102
Крим 11, 14, 17–18, 36, 48, 61, 76, 105, 115
Кубань (Росія) 45, 88
Курськ (Росія) 17, 33, 55, 61, 97–98
Лашковце (Словаччина) 108
Ленінград (Санкт-Петербург, Росія) 52
Лісники (Полтавська обл.) 27, 55
Луцьк 24, 41, 73, 82, 99
Львів 22, 62, 107–108
Льгов (Курська обл., Росія) 33
Майданівка (Київська обл.) 88
Майків (Рівненська обл.) 37
Макіївка (Донецька обл.) 34
Маціїв (Луків, Волинська обл.) 99
Миколаїв 14, 22, 25, 41–42, 61, 74–75, 79, 82, 98, 102
Миргород (Полтавська обл.) 33
Мінськ (Білорусь) 34
Могильов (Білорусь) 77
Мозир (Гомельська обл., Білорусь) 63
Монтруа (Франція) 6
Москва (Росія) 19–20, 52, 72,
Мюнстер (Німеччина) 103
Нікополь (Дніпропетровська обл.) 42
Німек (Німеччина) 107
Нова Ушиця (Хмельницька обл.) 25
Новоград-Волинський (Житомирська обл.) 24
Новомосковськ (Дніпропетровська обл.) 42
Новоросійськ (Росія) 54
Овруч (Житомирська обл.) 18, 63, 100
Олевськ (Житомирська обл.) 26–27, 37
Олександрія (Кіровоградська обл.) 27
Павлоград (Дніпропетровська обл.) 42, 102
Петрівка (Донецька обл.) 40
Пінськ (Білорусь) 61, 99
Поділля 25, 27, 61, 70, 74–75, 98
Полтава 13, 27, 33, 42, 61, 63, 80–81, 101
Польща 20, 32, 38, 55, 82,
Прага (Чехія) 108, 110
Проскурів (Хмельницький) 22, 37, 106
Пьотркув (Польща) 38, 106
Рівне 13, 23–24, 26, 37, 41, 61–62, 64, 71, 73, 76, 81, 99
Рокитне (Рівненська обл.) 99
Ростов-на-Дону (Росія) 71
Саратов (Росія) 61
Сарни (Рівненська обл.) 25–26, 37
Святошин (Київська обл.) 32–34, 50
Середина-Буда (Сумська обл.) 33
Сицилія 97
Сімферополь 62, 66, 75–76
Славне (Вітебська обл., Білорусь) 88
Слуцьк (Мінська обл., Білорусь) 26
Смоленськ (Росія) 77
Сталінград (Волгоград, Росія) 28, 36, 76, 97–98
Сталіно (Донецьк) 17, 34, 40–41, 62, 74–75, 104
Стара Ушиця (Хмельницька обл.) 25
Стародуб (Брянська обл., Росія) 70
Суми 28, 30, 33, 66, 75–76, 100–101, 108, 110
Таврія 61, 105
Тапс (Естонія) 106
Теребеньки (Сумська обл.) 33
Тернопіль 13, 22, 61
Травники (Польща) 106
Умань (Черкаська обл.) 42, 63, 101
Фастів (Київська обл.) 18
Фатеж (Курська обл., Росія) 98
Фінляндія 38, 40
Франкфурт-на-Одері (Німеччина) 107
Франція 6, 38, 92, 105–106, 110
Хабне (Київська обл.) 75
Харків 17, 22, 30–31, 40–41, 47–48, 55, 62, 66, 71, 75–76, 82–83, 97–98
Хатинь (Мінська обл., Білорусь) 89
Херсон 102
Хойники (Гомельська обл.,
Білорусь) 61, 100
Холм (Польща) 73, 82, 91
Чернігів 17, 26, 62, 72, 74–76, 100–101, 107
Шепетівка (Хмельницька обл.) 37, 48
Шостка (Сумська обл.) 33
Штеттін (Щецін, Польща) 105
Яготин (Полтавська обл.) 27, 55
Ялтушків (Вінницька обл.) 25
Ясинувата (Донецька обл.) 40
Див. Семиряга М. И. Коллаборационизм: Природа, типология и проявления в годы Второй Мировой войны. — М.: РОССПЭН, 2000.
Див.: Дробязко С. И., Каращук А. В. Вторая Мировая война 1939–1945. Восточные добровольцы в Вермахте, полиции и СС. — М.: АСТ, 2000; Боляновський А. У країнські військові формування в збройних силах Німеччини (1939–1945). — Львів, 2003; Енциклопедія українознавства. — В 3 т. — Мюнхен, Нью-Йорк: НТШ, 1949 // Т. 3, Розд. ХХ. — С. 1186–1188.
Так позначається практика створення державою іншонаціональних добровольчих частин (легіонів) в своїх збройних силах (напр. французький Іноземний легіон, іспанські Іноземні терції тощо).
БСЭ, т. 21. — М.: Гос. изд-во БСЭ, 1953. — С. 609.
Зелкин И. И. Фашистская оккупационная политика на временно захваченных территориях СССР // Зарубежная историография. — М.: Знание, 1976. — С. 41–42.
Коваль М. В. Друга світова війна та історична пам’ять. // Український історичний журнал. — 2000. — № 3. — С. 14.
Зелкин И. И. Фашистская оккупационная политика на временно захваченных территориях СССР // Зарубежная историография. — М.: Знание, 1976. — С. 41–42.
Шульга З. Боротьба українського селянства проти німецьких загарбників. — Уфа: АН УССР, 1942. — 50 с.; Дубина К. Варвари двадцятого віку. — Саратов, 1942. — 16. с.; Сліпчук П. Людожери. — К., Держполітвидав, 1945. — 46 с.
Див.: Василевич Б. Лжемесії. — Львів: Каменяр, 1973. — 240 с.; Д митрук К.Є. Під штандартами реакції і фашизму. — К.: Наукова думка, 1976. — 383 с.; Їхнє справжнє обличчя. — К.: Тов. «Україна», 1976. — 47 с.; Чередниченко В. П. А натомия предательства. Украинский буржуазный национализм — орудие антисоветской политики империализма. — К.: Політвидав, 1983. — 326 с. та ін.
Читать дальше