Цю книгу ніколи не було б написано, якби вибором видавця настільки майстерно не відав мій новий агент і давній друг Джон Брокман та його підлеглі; і, на превелике щастя, сталося так, що редактором цієї книги зголосилася бути редактор мого «Всесвіту з нічого» Лезлі Мередит з «Atria Books». Ми з Лезлі мало того що споріднені душею, так вона ще й стала чудовим тестовим слухачем для випробовування викладених у цій книзі ідей. Вона змусила мене чіткіше розписати різноманітні наукові викладки, які особисто я вважав достатньо зрозумілими й без того, та заохотила мене не відступати від моїх твердих переконань щодо необхідності дослідникам висловлюватися з приводу наукового безглуздя.
Зіткнувшись із трудомістким завданням дослідження розмаїття суттєвих редагувань в остаточній редакції, я був певен, що зможу розраховувати на безпеку, підтримку й усамітнення в будинку, що його збудувала моя чудова дружина Ненсі, яка рятувала й надихала мене більше разів, ніж можна полічити, і що моя пасербиця Сантал мовчки зноситиме звуки мого друкування в студії, розташованій якраз над її спальнею, що лунатимуть до пізньої ночі. Мої підлеглі з проекту «Origins», зокрема мій виконавчий директор та моя права рука Амелія Хіґґінс та моя давня виконавча помічниця з Університету штату Аризона Джессіка Страйкер підставили плечі й надали мені необхідні підтримку й час, коли мені доводилося скорочувати свій робочий день заради праці над книжкою. А мої друзі з Фініксу Томас Гулон та Петті Барнз, які заохотили мене до написання цієї та інших книжок, за численними сніданками дали відгуки на кілька презентацій, які я розробив у процесі написання книжки.
Нарешті, коли настав час для фінальних зусиль, моя подруга Керол Блу, удова Крістофера Гітченса, та її батько Едвін Блу запропонували мені скористатися будиночком для гостей, де Крістофер написав багато есе й книжок, зокрема чудову «Бог не великий». Я не уявляю собі місця для завершення книжки, яке б надихало більше, і можу лише сподіватися, що остаточна версія несе в собі хоча б дещицю красномовства, яким так славилися твори Крістофера.
Лоуренс М. Краусс є директором проекту «Origins» та професором-засновником відділення земних і космічних досліджень і фізичного факультету Університету штату Аризона. Краусс є всесвітньо відомим фізиком-теоретиком із широкими науковими інтересами, зокрема на стику фізики елементарних частинок і космології, де його дослідження стосуються виникнення всесвіту, природи темної матерії, загальної теорії відносності та нейтринної астрофізики. Він досліджував широкий спектр питань від природи зірок, що вибухають, до проблем виникнення всієї маси у всесвіті. Він є лауреатом численних міжнародних нагород як за наукові дослідження, так і за зусилля з покращення розуміння науки широким загалом. Краусс – єдиний фізик, який здобув найвищі нагороди всіх трьох американських фізичних товариств: Американського фізичного товариства, Американського інституту фізики та Американської асоціації викладачів фізики; крім того, 2012 року Національна наукова рада присудила йому престижну премію «За служіння суспільству» за його численні внески в державну освіту та покращення розуміння науки у всьому світі. Серед інших його нагород є премія «Roma» від міста Рим за 2013 рік та премія «Гуманіст року – 2015» від Американської гуманістичної асоціації.
Краусс є автором понад 300 наукових публікацій, а також численних популярних статей на тему науки й поточних подій. Він є коментатором та есеїстом для таких періодичних видань, як «New York Times» і «New Yorker» та регулярно з’являється на радіо, телебаченні й у документальних фільмах. Краусс був виконавчим продюсером та дійовою особою документального фільму «Невіруючі», присвяченого обговоренню науки та розуму з Річардом Докінзом. Він також фігурує в нових фільмах Вільяма Герцога «Сіль та вогонь» ( Salt and Fire ) і «Ось тобі й маєш» ( Lo and Behold ). Краусс є автором десяти науково-популярних книжок, зокрема «Фізика “Зоряного шляху”» (1995) та «Всесвіт із нічого» (2012), які стали бестселерами за версією газети «New York Times».
Краусс є членом Американського фізичного товариства та Американської асоціації сприяння розвитку науки. Він обіймає посаду голови ради спонсорів часопису «Bulletin of the Atomic Scientists» та є членом ради директорів Федерації американських науковців. Він допоміг заснувати сайт «ScienceDebate», який 2008, 2012 та 2016 року сприяв порушенню питань науки та розумної державної політики під час тогорічних президентських виборів. Відзначений часописом «Scientific American» як рідкісний науковий публічний інтелектуал, Краусс упродовж усієї кар’єри приділяв час питанням взаємодії науки й суспільства та був одним з ініціаторів національних заходів із наукової просвіти широких верств населення, забезпечення проведення розумної державної політики та захисту науки від нападів на різних рівнях.
Читать дальше