Карло Ровелли - Сім основних уроків з фізики

Життя таке цінне для нас тому, що воно швидкоплинне. І як писав Лукрецій: «Наш апетит до життя ненажерливий, наша жага життя невгамовна» ( De rerum natura , III, 1084). Але, занурені в цю природу, що створила нас, що спрямовує нас, ми не є бездомними істотами у підвішеному стані між двома світами; істотами, які вийшли з природи, але лише частково належать до неї, прагнучи чогось іншого. Ні: ми вдома.

Природа – це наш дім, і в природі ми вдома . Цей дивний, багатокольоровий і приголомшливий світ, який ми досліджуємо, – де космос є зернистим, часу не існує, а речі перебувають в ніде, – все це не віддаляє нас від нашої істинної сутності, бо це лише те, що наша природна цікавість дозволяє нам дізнатися про місце, де ми живемо. Про матеріал, із якого ми самі зроблені.

Ми створені з того ж зоряного пилу, з якого складається все в світі, і коли ми поринаємо в скорботи або коли нас переповняє велика радість, ми є тим, чим не можемо не бути, – частиною нашого світу. Лукрецій чудово висловлює це:

Це частина нашої природи – любити і бути чесними, бажати знати більше і навчатися. Наше знання про світ не перестає зростати.

Є межі нашого розуміння, нам є ще чому вчитися, і наше прагнення знань палає. Є ще багато таємничого в найдрібніших частинках тканини простору, у походженні космоса, у природі часу, у феномені чорних дір, а також у роботі нашого власного розуму. Тут, на краю всесвіту, який ми знаємо, близько до океану невідомого, сяє таємниця і краса світу. І від цього перехоплює подих.

Від англ. glue , «клей». (Тут і далі прим. пер.) .

Європейська організація ядерних досліджень.

Останній, сьомий урок.