Тепло-3. Тепло з припіканням
Особливу цінність, на думку онкологів, має тепло з припіканням. Якщо місце, що нагрівається, вже не може себе активно охолоджувати за рахунок кровотоку,
в ньому з’являються больові відчуття і відбувається припікання. Його користь онкологи довели в онкотермії.
Отже, у 1970—1990 рр. онкологи, вивчивши на доволі примітивному рівні вплив тепла, зробили революцію в тепловій дії. Виявилося, що застосування тепла-3 (режим припікання) дає змогу перегрівати пухлини, цілеспрямовано доводячи їх до некрозу. Такий метод лікування пухлин –термоабляція. Справа в тому, що пухлини і ракові клітини не вміють переживати тривале високе перегрівання. Крім того, самі ракові клітини під дією тепла стають більш чутливими до хіміопрепаратів та променевої терапії, що збільшує ефективність класичної протиракової терапії на 10—30%!
На основі цього висновку в 1990 роки онкологи додали четверту позицію в лікуванні ракових хворих (доти існувало три позиції протиракової терапії: операція, променева терапія, хіміотерапія) – онкотермію, або гіпертермію.
Завдяки тривалим дослідженням, на які було витрачено мільярди коштів, онкологи виявили безліч корисних фактів щодо впливу тепла. Зокрема, з’ясувалося, що в режимі припікання нові капіляри починають зростати, а старі – відмирати. Організм букваль- но омолоджується.У відповідь на припікання в місце припікання мігрують лейко-
Онкотермія
цити (спеціальні білі імунні клітини крові) –найважливіша зброя імунітету. Припікання робить ракову клітину більш чутливою до хіміотерапії і променевої терапії. Це дає змогу при лікуванні ра- кових хворих зменшувати дозу хіміотерапії і променевої терапії. Багато вірусів, зокрема ВІЛ і гепатит С, гинуть при нагріванні до 41 °С. Внутрішньокишкові бактерії і паразити не витримують великої кількості біорезонансного тепла. Цей факт потребує пояснення.
У кишечнику живуть потрібні корисні бактерії. Ці бактерії пристосувалися до існування в умовах людського тепла. Для всіх інших бактерій, які не живуть в організмі людини, людське тепло в 10 мікрон таке ж згубне, як для людини ультрафіолет, рентгенівські та гамма-промені. Онкологи довели цей факт в експериментах, даючи велику кількість тепла на ділянку живота при різних інфекціях і запаленнях. Вони домоглися швидкого нехімічного одужання груп пацієнтів із запаленнями та інфекціями в органах живота.
У 1990 роки, виконавши за два десятиліття тисячі лабораторних і клінічних досліджень, онкологи зробили ще одну революцію в науковому мисленні. Вони заявили, що тепло не є причиною ані утворення ракової клітини, ані її перетворення на пухлину.Вже 15 років, читаючи лекції різним аудиторіям, я стикаюся з одним і тим же фактом: мало людей знають, що тепло не є причиною раку.
З 1990 років онкологи монополізували науку про тепло, за- бравши її у фізіотерапевтів.Вони оприлюднили наведені мною факти, але про це мало відомо навіть в медичних колах (якщо тільки професія лікаря безпосередньо не пов’язана з впливом тепла).
До 1992—1996 рр. тепло вивчалося в розрізі фізіотерапії, і всі заборони у фізіотерапії стосувалися і тепла. Наприклад, заборонено впливати на зону пухлин будь-якими фізіотерапевтичними методами. Також існує заборона на застосування більшості фізіотерапевтичних процедур після видалення пухлин.
Як же бути вам, дорогий читачу? У вас, звичайно, виникає питання, а де ж правда? Чи можна довіряти авторові цієї книги? Для того щоб розвіяти ваші сумніви, я пропоную кожному з вас зробити дуже просту дію. Відкрийте в мережі Інтернет будь-яку пошукову систему і напишіть запити «тепло і рак» та «причини раку». Ви виявите, що серед причин раку тепло не значиться.За запитом «тепло і рак» ви потрапите як мінімум на перші десять сайтів найбільших онкологічних клінік, відомих у світі, наприклад, з Ізраїлю, Німеччини, Канади тощо. У них у повну силу застосовують тепло для лікування ракових хворих.
ШЛЯХ ТЕПЛА ТА ТИПИ ТЕПЛОВОЇ ДІЇ
Шлях тепла в організмі починається із вживання їжі. Людина їсть для того, щоб мати достатньо теплової енергії для обміну речовин. Вона бере енергію з їжі. Забігаючи наперед, скажу, що обладнання дає змогу знизити кількість споживання їжі.
Читать дальше