Олександр Малко - Ресурсна Медицина - Мудрість із тисячоліть. Крок у майбутнє

Дякую експертам онлайн-клініки Ресурсної Медицини з різних країн, які сміливо разом вирішили заглиблюватися у Ресурсну Медицину з вірою в її велике майбутнє.

Дякую команді Університету Ресурсної Медицини, Наталії і Давіду Малко –завдяки вашій самовідданій праці онлайн-освіта УРМ вистояла і розвивається.

Дякую моїй дружині Мілкі –її натхнення надало енергії для того, щоб ця книга побачила світ.

Дякую Всевишньому за відкриття самої ідеї Ресурсного Оздоровлення, за сили, за працю, за партнерів, колег, клієнтів та ба- чення наступних кроків розвитку Ресурсної Медицини. Без Нього я би й не починав або давно би зупинився.

Університет Ресурсної Медицини

Усе своє свідоме життя я займаюся медициною. Нещодавно мені виповнилося 47. Щодо здоров’я я і лікар, і користувач, і батько, і чоловік, і син, і молодий дідусь. Тому для мене питання здоров’я є багатогранним. Із перших знайомств із класичною медициною мені запам’яталися темні, похмурі поліклініки, де мене довго спостерігали з приводу віражу туберкулінової проби перед вступом у перший клас школи. Фтизіатри переживали, щоб у мене не трапився туберкульоз на тлі первинного інфікування паличкою Коха.

Подальші зустрічі з медициною в мене, як і у всіх здорових людей, траплялися час від часу, але не часто. До самого закінчення школи я не планував стати лікарем, якби не…

Випадково (я вірю в такі невипадкові випадковості) на дуже короткий час у нашій школі з’явився технічний працівник із Грузії (чи то янгол? чи Володимир Гомарелі?) і сказав мені, впертому одинадцятикласнику, що бути лікарем –моє покликання. Знав би він, який поворот долі його руками створив Творець!

Вже в 1996 р. я закінчив лікувальний факультет Харківського національного медичного університету. В ньому ж пройшов інтер- натуру із загальної та невідкладної хірургії. Наступні 15 років пра- цював на ниві хірургії у великій потужній лікарні, яка обслуговує майже 200 тис. населення. За ці роки я набув повноцінного досвіду з практичної медицини «на передовій».

Однак якось влітку я, хірург із досвідом, навичками та авто- ритетом, раптом захворів тяжким пієлонефритом (запаленням нирок) на тлі перевантажень і зниженого імунітету. Серед липня я опинився в ліжку з високою температурою і всіма проявами хвороби. Упродовж кількох тижнів дивлячись у стелю, зрозумів: я, лікар, працюючи в класичній медицині, потрібен їй доти, доки здоровий. Коли хворію, я стаю такою ж звичайною людиною, як і всі мої пацієнти. В мене вливають таку ж отруту. Я маю ті самі ризики залишитися без нирок або отримати ниркову недостатність. Я нічим не кращий і нічим не гірший за всіх. Просто людина.

Так я впав з медичного олімпу на землю і зрозумів, що навіть лікар абсолютно не захищений від хвороб. Тому, вдало закінчивши епопею з пієлонефритом, я почав шукати те, що надалі захистило б мій організм. Покладатися на класичну медицину я не дуже хотів. До пошуків мене спонукала і моя стара травма хребта, отримана в 14 років, –компресійний перелом 9 грудного хребця. Наслідки травми давали про себе знати і в школі, і в медичному університеті, і під час роботи в лікарні.

У той час, коли мені вперше показали масажно-теплове ліжко, я був молодим «зубастим» хірургом 32 років з хронічними болями в хребті (які довели мене до третьої групи інвалідності), хронічними головними мігренозними болями, хронічним імунодефіцитом, порушеннями сну, хронічною втомою, прострілами невралгії у ноги, хронічним гастритом.

Впертий, молодий, із досвідом і чорною перспективою.

Мені дали змогу протестувати обладнання. За один сеанс я ін- туїтивно зрозумів: це саме те, що давно шукаю. Відтоді я –здорова людина. Хвороб не маю, працюю з перевантаженнями, живу повноцінним життям без чорних перспектив. У своїй родині я за- провадив «закон здоров’я»: хворіти заборонено! Своїх батьків теж привчив жити за «законом здоров’я».

П«ятнадцять останніх років, крім класичної медицини, займаюся Ресурсною Медициною, де я сам користувач, сам клієнт, сам лікар. Здоровий лікар. І запевняю вас, шановний читачу, те саме зможете і ви, бо тримаєте в руках підручник з науки «Як жити до 100 + років активно, без хвороб».