Стівен Кінг - Протистояння. Том 1

– Стій! Стій, а то стрілятиму!

Ллойд послухався. Після того, як він намилувався на радикальну хірургічну операцію на Бацовому обличчі, йому не треба було багато часу, аби вирішити, що він пас.

– Мамо рідна, – жалюгідно промимрив Ллойд, коли другий патрульний приставив до його тімені здоровенний кавалерійський пістоль. Перший скував його наручниками.

– У задню частину патрульної, Санні Джиме. [78] Sunny Jim – прізвисько, яке походить від імен двох не пов’язаних між собою маскотів, якими рекламували вівсянку та арахісове масло. Уживане в тому ж значенні, що й наше «синок» – може бути як зневажливим, так і привітним.

На ґанок вийшов чоловік у бейсболці «ШЕЛЛ». Він і досі стискав дробовик.

– Він пристрелив Білла Марксона! – крикнув продавець високим, гейським голосочком. – Другий пристрелив місіс Сторм! Ото діла! Я пристрелив другого! Сконав! Дохліший за твою шкапу! Дайте й цього пристрелю, хлопці, лиш одійдіть!

– Батя, заспокойся, – сказав один із патрульних. – Веселощі скінчилися.

– На місці його пристрелю! – горлав старий. – До труни вкладу!

А тоді він зігнувся, наче англійський дворецький, який кланяється гостям, і наригав на свої черевики.

– Хлопці, заберіть мене подалі від цього чувака, добре? – попросив Ллойд. – Здається, він самашедший.

– Ось тобі від нього передачка, Санні Джиме, – сказав патрульний, який першим помітив його.

Дуло пістолета злетіло вище, зблиснуло на сонці, а потім торохнуло Ллойда Генрейда по голові, і прийшов він до тями аж увечері у в’язничному лазареті округу Апачі.

Старкі стояв перед монітором № 2 та пильнував Френка Д. Брюса, техпрацівника другого класу. Коли він востаннє бачив Брюса, той лежав обличчям у тарілці з м’ясним супом від «Кемпбеллз». Нічого не змінилося, лише особу підтвердили. Ситуація в нормі: повна срака. [79] Situation normal, all fucked up (SNAFU) – військовий сленговий вислів, який походить із часів Другої світової війни. Це погляд звичайного солдата на суцільний навколишній хаос та недолугість керівництва. Тобто все, як завжди, дуже погано. Зараз використовуваний в основному для позначення невеликих проколів.

Склавши руки за спиною, Старкі замислено рушив до монітора № 4, наче генерал «Блек Джек» Першинг, [80] Джон Джозеф «Блек Джек» Першинг (1860–1948) – генерал американської армії, учасник американо-іспанської та Першої світової воєн. Прізвисько «Блек Джек» («Чорний Джек») дістав, коли взяв на себе командування 10-м кавалерійським полком, який складався в основному з чорношкірих солдатів. кумир його дитинства, який оглядає свої війська, – там ситуація змінилася на краще. Труп доктора Еммануеля Езвіка й досі лежав на підлозі, однак центрифуга зупинилася. Минулого вечора о 19:40 центрифуга почала пускати цівки диму. О 19:55 звукоприймачі в лабораторії Езвіка вловили звук, схожий на вганга-вганга-вганга , який згодом знизився до соковитішого, багатшого й приємнішого на слух ронк-ронк-ронк. О 21:07 центрифуга ронкнула востаннє й поступово затихла. Чи не Ньютон сказав, що десь за найвіддаленішими зірками є абсолютно нерухоме тіло? Старкі подумалося, що Ньютон був правий у всьому, крім відстані. Зовсім не треба летіти так далеко. Проект «Синь» перебував у цілковитій нерухомості. Старкі дуже цьому радів. Центрифуга лишалась останньою ілюзією життя, і питанням, яке він попросив Стеффенса прогнати крізь головний комп’ютерний процесор (Стеффенс тоді поглянув на нього так, наче Старкі здурів, і цілком можливо, що не помилився) було «Скільки ще працюватиме центрифуга?». Відповідь надійшла за 6,6 секунд: ±3 РОКИ МОЖЛИВА НЕСПРАВНІСТЬ НАСТУПНІ ДВА ТИЖНІ. 009 % ДІЛЯНОК НЕСПРАВНОСТІ ПІДШИПНИКІВ 38 % ГОЛОВНИЙ ДВИГУН 16 % УСЕ ІНШЕ 54 %. Розумний комп’ютер. Після того як спрацювалася центрифуга в лабораторії Езвіка, Старкі наказав Стеффенсу подати повторний запит. Комп’ютер звірився з базою даних інженерних систем і підтвердив, що підшипники центрифуги дійсно спрацювалися.

«Пам’ятай про це, – подумав Старкі, коли за його спиною настирно загудів комунікатор. – Звук, з яким крутяться підшипники на останніх стадіях спрацьованості, – ронк-ронк-ронк ».

Він підійшов до комунікатора й натиснув на кнопку, вимкнувши гудок.

– Так, Лене.

– Білле, у мене терміновий дзвінок від однієї з наших команд у містечку під назвою Сайп-Спрінгс, штат Техас. Це майже чотириста миль від Арнетта. Кажуть, що їм треба з тобою поговорити – це рішення керівництва.