Андрій Курков - Війна

До вечора на Майдані в Києві зібралося близько 20 тисяч осіб. А я вирушаю поїздом до Кам’янця-Подільського. Попереду зустрічі зі студентами й читачами в Кам’янці, Ужгороді та Львові.

Сонячний, прохолодний день. Славко Полятинчук зустрів мене на вокзалі й привіз до готелю «Сім днів». Поруч із готелем – будівля мерії. На даху – прапор Євросоюзу із зірочками на синьому тлі. Тут немов інша країна. Перед мерією на майданчику, оточеному парком, стоїть порожня трибуна. Майдан тут збирається щодня з 14:00.

Коли я після зустрічі зі студентами університету сюди приїхав, якраз до майданчика сходилися колонами учні коледжів і училищ, несучи в руках прапори з символікою їхніх навчальних закладів. Підійшли двоє місцевих політиків, заходилися перевіряти мікрофон і підсилювальну апаратуру. Атмосфера абсолютно нормальна, мирна. Ніякої міліції навколо.

А в Києві сьогодні будівлю парламенту охороняють 60 автобусів із «Беркутом». Центральний вхід закрито. Навколо будівлі та «беркутівців», які оточили його щільним ланцюгом, – кілька тисяч протестувальників. Депутати проходять до парламенту по підземному переходу з вулиці Садової, напевно, з будівлі навпроти парламенту, де розташовані різні парламентські комітети. Цікаво було б побувати в цьому підземеллі та зрозуміти, чи немає підземних «парламентських» ходів, які ведуть до Адміністрації Президента, до якої від парламенту менше кілометра, і до Національного банку? Цікаво, чому депутати не користувалися цим підземним переходом, аби втекти з парламенту рік тому, коли парламент штурмували колишні воїни-«афганці», в яких збиралися відібрати пільги? Тоді депутати знімали депутатські значки з піджаків і тікали через службові двері з задньої сторони будівлі парламенту, а про підземний перехід узагалі нічого раніше відомо не було!

Азаров у парламенті оголосив, що грошей у скарбниці країни немає через протестувальників майданівців. Дивно! Раніше він завжди говорив, що винні «попередники» – Ющенко і Тимошенко.

Міліція почала відкривати кримінальні справи проти учасників автопробігів на підтримку Євромайдану. Тому сьогодні до 7-ї вечора учасники автопробігів збираються на Набережному шосе біля пам’ятника засновникам Києва. Запрошують юристів, правозахисників і журналістів. Обговорюватимуть способи захисту своїх прав у судах.

Поки перед адміністрацією тисячі демонстрантів кричать «Зека геть!», колишній «зек» Янукович вирушив із державним візитом до Китаю, де він збирається пробути до 6 грудня. У програмі підписання більше 20 угод і документів. Судячи з усього, з ним полетіла делегація «кишенькових» донецьких бізнесменів і олігархів, адже під час візиту проходитиме «бізнес-форум представників китайських і українських ділових кіл», на якому Янукович теж начебто має виступити. Це ж треба, поки у нього горить будинок, він вечеряє в гостях і щось планує на майбутнє!

Чиновники київської мерії продовжують переживати за головну ялинку столиці. Тепер її перетворено на агітаційний об’єкт, заклеєний плакатами проти Президента і його клану. Мерія обіцяє киянам простежити, щоб замість головної ялинки в кожному районі міста поставили свою, аби киянам було де святкувати. Щось я не пригадую, щоб коли-небудь раніше в місті було чути таку «ялинкову» істерію! Депутати Партії регіонів звинувачують опозицію і майданівців у бажанні «вкрасти у дітей новорічне свято»!

Депутати парламенту провалили голосування за відставку Кабміну. Азаров залишається! Як тільки стало зрозуміло, що регіонали знову перемогли, Азаров повідомив, що сила не на боці Євромайдану. Авжеж, із таким парламентом точно. Вранці відключили мовлення ТВі за чесне висвітлення протестів.

Схоже, що спеціальною апаратурою дійсно фіксуються всі номери мобільників, які містяться в квадраті Майдану. Сьогодні на номери учасників протестів почали приходити дивні «вітальні» есемески з незнайомих номерів: «Я за мир і стабільність! Я за Новий рік із ялинкою і Дідом Морозом, а не з мітингами і бійками!»

Мій друг Влад купив нову сім-карту і на Майдан ходить із нею, залишаючи свій старий мобільник удома. Сказав, що йому це порадили зробити знайомі з СБУ.

Учора ввечері в Кам’янці-Подільському падав сніг. Славко Полятинчук провів мене до автовокзалу і почекав, поки мій автобус не рушив у бік Хмельницького. До 9-ї вечора я був уже в Хмельницькому. До поїзда на Ужгород залишалося 4 години, я просидів кілька годин за комп’ютером у кафе, а потім перебрався на вокзал. У залах очікування вокзалу сиділи та спали з двадцятеро людей переважно похилого віку. Серед них кілька бомжів. Між залами бігали циганчата років 12–13, напевно, шукали, у кого б що-небудь украсти. Кілька разів помічав, що вони стежать і за мною. Зрештою, сів на поїзд, заліз на верхню полицю й одразу заснув. А в Ужгороді мене зустрічала студентка університету Оксана. Відвела в кафе поблизу вокзалу. Потім туди ж під’їхав Михайло Рошко (декан Ужгородського національного університету, письменник), і ми обговорили план дня. Ранкову зустріч зі студентами-істориками скасували, тому що студенти отримали від ректора «політичну відпустку» для участі в мітингах. Як мені розповів одразу Михайло Рошко, студенти, які мешкають в інших містах і селах, просто роз’їхалися по домівках, скориставшись ситуацією. Але зустріч зі студентами-філологами приватного Ужгородського університету відбулась, як і виступ у міській бібліотеці.