Андрій Курков - Війна

Здесь есть возможность читать онлайн «Андрій Курков - Війна» — ознакомительный отрывок электронной книги совершенно бесплатно, а после прочтения отрывка купить полную версию. В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Харків, Год выпуска: 2019, ISBN: 2019, Жанр: russian_contemporary, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Війна: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Війна»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

До цієї книжки увійшли твори всесвітньо відомого письменника Андрія Куркова, які пов’язані однією темою – війною. «Щоденник Майдану та війни» – особистий щоденник автора, фіксоване відображення життя у Києві та країні, доповнений записами про перипетії на сході України, в Криму, роздумами про війну, про те, як і чим, за його баченням, живе окупований Донбас останні роки. А у романі «Сірі бджоли» розповідається про життя пенсіонера сорока дев’яти років Сергій Сергійовича, який живе у селі Мала Староградівка, що знаходиться у так званій сірій зоні. Головна його турбота – як і куди з настанням весни відвезти подалі від війни своїх бджіл. Відвезти туди, де не стріляють, щоб згодом у меду не було присмаку війни…

Війна — читать онлайн ознакомительный отрывок

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Війна», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Мітинг плавно перейшов у концерт і роздачу пластикових стаканів із чаєм.

А тим часом нагорі біля Маріїнського палацу вишикувалися колони «тітушок» – кілька тисяч осіб у спортивних костюмах. Туди вирушили два журналісти з Громадського ТБ з камерою, щоб зрозуміти, що там відбувається. На них накинулися з двадцятеро людей, побили, повалили на землю, розбили камеру, обшукали кишені й забрали флешку. Журналісти вирушили шукати міліцію. Міліціонери порадили «обходити“ тітушок” десятою дорогою» і відмовилися втручатись у ситуацію. Трохи пізніше, близько пів на сьому вечора, група «тітушок» напала на учасників протестів на Євромайдані. Зав’язалася бійка. Хтось кидав під ноги димові шашки. Раптово з’явилася міліція. «Тітушки» зникли. Міліціонери у протигазах вишикувалися ланцюгом і почали відштовхувати протестувальників до пам’ятника Незалежності. Другий щільний ланцюг міліціонерів вишикувався на іншому боці Хрещатика, розділивши мітинг на дві частини.

Увечері поклацав по телеканалах, перевіряючи новини. Про Майдан майже нічого. Зате по теленовинах розповідають про чергове вбивство інкасаторів у Харкові. Уже вшосте за останні роки скоєно напад на броньований автомобіль, який перевозив гроші. Убито людей, вбивцю шукають, але, як і в інших випадках, навряд чи знайдуть. Усе частіше звучить версія, що злочинці, які нападають на харківських інкасаторів, приїжджають «на роботу» з Росії, до якої від Харкова менше сорока кілометрів.

30 листопада

Колись у радянській школі на уроках історії ми вивчали «криваву неділю». Тепер у сучасній українській історії з’явилася «кривава субота». Рано-вранці, близько четвертої години міліцейський спецназ улаштував погром Майдану. Було відключено мобільний зв’язок. Протестувальників на Майдані було кілька сотень. Вони були сонними і не відразу зрозуміли, що відбувається. Били всіх – і студентів, і людей похилого віку. Тих, хто втікав, наздоганяли, валили на асфальт і добивали палицями. Групу студентів і студенток загнали у глухий кут і оточили. Хлопці заспівали гімн України. Вони співали, а їх били, тягли в автозаки і розвозили по відділеннях міліції. Частина протестувальників побігла вгору, до Софіївської та до Михайлівської площі, бігли швидше «беркутівців» у їхніх важких «лицарських обладунках». Але «беркутівці» все одно їх переслідували. Коли учасники протестів зупинилися на Михайлівській площі, до них підбіг низенького зросту монах і покликав у монастир. Сказав, що ворота відчинено і настоятель монастиря дозволив. Там, у Михайлівському монастирі, і сховалися більше сотні учасників протестів – в основному молодь. Вони забарикадували ворота зсередини. Вранці кияни понесли до монастиря теплий одяг, чай, їжу. Приходили офіцери міліції, намагалися зайти на територію монастиря, але їх не пустили. Начальник київської міліції заявив, що наказ штурмувати Майдан було віддано тому, що учасники протесту заважали ставити новорічну ялинку. Результат «кривавої суботи» – 37 заарештованих, 35 поранених і госпіталізованих у різні лікарні. Але це, напевно, ще не повний «результат». Тепер складають списки зниклих безвісти. Ходять чутки, що на Майдані були й загиблі, яких міліція відвезла в невідомому напрямку. Місто пригнічене. На вулицях – самі похмурі обличчя. Теленовини повідомили, що на дев’ятий день протести припинено силами міліції. Хлопці в Михайлівському монастирі заявляють, що розходитися по домівках не збираються і що після цієї суботи нічого вже не бояться.

Удень депутат парламенту від партії «Свобода» Ігор Мірошниченко заявив, що міліція змогла розігнати Майдан тому, що на ньому не було політиків. Бо протестуючі заявляли, що їхні протести не політичні. Так, 9 днів протестів громадянського суспільства без участі навіть опозиції – це все одно рекорд. Реальну картинку про те, що сталося серед центральних телеканалів показав тільки «1+1», там же в новинах промайнув сюжет, як політики-опозиціонери приїхали до протестуючих студентів, що їх прихистив Михайлівський монастир. Студенти не були занадто раді зустрічі з політиками. Хтось запитав політиків: «А чому вас не було цієї ночі на Майдані?»

Європа і США засудили жорстокість міліції по відношенню до демонстрантів. У повітрі пахне грозою. Багато хто говорить, що засинали вчора в Україні, а прокинулися сьогодні вранці в Білорусі. «Білорусь» тут не приживеться! Україна занадто різна і занадто велика, щоб перетворитися на диктатуру!

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Війна»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Війна» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Андрій Курков - Бікфордів світ
Андрій Курков
Андрій Курков - Садівник з Очакова
Андрій Курков
Андрій Курков - Самсон і Надія
Андрій Курков
Андрій Курков - Казки
Андрій Курков
Андрій Курков - Різдвяний сюрприз
Андрій Курков
Андрій Курков - Сірі бджоли
Андрій Курков
Андрій Курков - Приятель небіжчика
Андрій Курков
Андрій Курков - Закон равлика
Андрій Курков
Отзывы о книге «Війна»

Обсуждение, отзывы о книге «Війна» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x