Ганна Рось - Панна Марічка

(Марічка стелила постіль для сну, розчісувала волосся. Вона відкрила віконце, послухала солов'їну пісню, лягла в ліжко. Глибокий сон поглинув її свідомість. Марічка металася на білих простирадлах, але сон не відпускав її зі своєї влади. Нарешті, вона прокинулася і присіла на ліжку. Марічка встала, пішла в сіни, зачерпнула ківшиком прохолодної води з відра і залпом випила. Встала мати Гликерія) .

Гликерія. Що ти, дочка?

Марічка (шепоче) Сон приснився. Снилося поле, лугові квіти, метелики, що перелітають з квітки на квітку, аромат літа, який зачаровував та п'янив. У мене віночок на голові, вишита маками сорочка, а поруч зі мною мужній красень в білій сорочці з тонкого льону. Ми тримаємося за руки, біжимо по полю, сміємося, кружимося, знову сміємося. Сонце ніжно гладить мене по волоссю, а потім красень проводить долонею по мої щоці. Я відчувала його ніжний, трепетний дотик і радість наповнює мою душу. Несподівано коло голови пролетів чорний ворон і торкнувся крилом мого волосся. Від несподіванки я присіла, закрилася рукою. Ворон, пролетів над головою, зробив круг і знову наближався до мене. Мені здається, що я до сих пір відчуваю дотик крила ворона (торкається волосся)

Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.

Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.

Вік героїв на 1648 рік.

Жовнір – солдат польської армії.

Бирюк – ведмідь.

Косно – повільно.

Потщися – постарайся.

Зане – тому що.

Лях – поляк (устар).