Анна Шила - Острів кохання

Аж ось у сумочці вкотре задзвонив телефон, який Анна нарешті почула. То був стурбований Жульєн, який телефонував уже кілька годин поспіль. Анна подякувала Нян Лі та щедро з ним розрахувалася. Маленький вчитель залишався у Шведагоні, ще довго машучи Анні рукою на прощання, аж допоки її не підібрало таксі з Жульєном.

На вечір у пари була запланована зустріч з нгапальскими друзями-англійцями, які також повернулися до Янгона. Домовилися повечеряти в китайському кварталі. Ресторан здивував різноманіттям свіжих морепродуктів і овочів. Їх вибирають самі відвідувачі. Їжу готують на грилі серед вулиці.

Анна зупинила свій вибір на креветках, каракатиці, аспарагусі та кукурудзі. Компанія зібралася за маленьким столиком посеред вулиці, шуму й гамору. Зрозуміло, ні про який комфорт, а тим більше дизайн інтер’єру в китайському кварталі не йшлося. Однак страви подавали досить швидко. Усі розпочали смачну трапезу. Бен і Жульєн замовили пиво. Керол також не відмовилася від келиха. Лише Анна не визначилася з напоєм, бо була захоплена гігантськими креветками.

Ковтаючи слинку, Анна піднесла хрусткий хвостик до рота, додала аспарагусу, який здався їй занадто гарячим, тому кинула в рот прохолоднішу кукурудзу. Ніхто з присутніх не зрозумів, що трапилося. Анна вже не могла нічого пояснити. В якийсь момент їй навіть здалося, що вона перестала дихати. Анна блимала очима, відкривши рота. Але ніхто не звертав на неї уваги, аж допоки вона не вихопила у Жульєна келих із пивом і залпом не випила половину. Жульєн здивовано дивився на Анну, а з її очей градом котилися сльози. Офіціант швидко приніс воду. Анна вхопила склянку й осушила її. Лише тоді перевела подих і нарешті змогла пояснити, що трапилося. Усі замовлені Анною страви виявилися занадто пряними та гострими. Так багато було в них перцю та інших приправ. Усі веселилися, лише Анна продовжувала змахувати сльози зі свого засмаглого обличчя.

На прощання Керол ще раз запросила Анну в гості. Повертаючись знайомою дорогою, Жульєн і Анна купили на десерт великі гранати, їх зернятка танули у роті, наче цукор. А з ними танули й останні дні подорожі Анни у солодку казку.

Час розлуки наближався невблаганно швидко. Як Анні не хотілося залишитися з коханим, вже за кілька днів вона мала повертатися додому. Жульєн пропонував лишитися, але жінка не могла, бо вдома чекали та хвилювалися батьки, а ще – нова робота.

Останній вечір видався не таким, як усі попередні. Жульєн вибрав справжній італійський ресторан, де біля озера були розставлені столики з маленькими ліхтариками. Червоні скатертини додавали романтики вечору і створювали ще більш камерну атмосферу. Палали свічки, готувалися десерти. Звучала тиха, спокійна музика. Офіціанти нечутно й швидко обслуговували пару, намагаючись не заважати і не забирати такий дорогоцінний час у двох закоханих. А Жульєну й Анні треба було так багато сказати одне одному. Він зізнався, що вперше в житті йому було так добре з жінкою. Уперше в житті за всю відпустку він ні з ким не посварився. У відповідь Анна могла відповісти лише те ж саме.

Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

Прочитайте эту книгу целиком, на ЛитРес.

Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.