Наталья Шаграй: Чорна бузина (СИ)

– Пригощайтесь будь-ласка. – Я розлила каву в чашки і помішала в своїй цукор.

– Що скажете?

– Скажу, що архітектор ненормальний , нормальні люди таких проектів не роблять. – Я звичайно помітила як витягнулось лице в Дмитра Олексійовича. – Він просто геніальний.

– І?

– І я два дні шукала варіанти, як мені вас позбутися. У вашого щойно збудованого готелю не дуже добра репутація. Ваші люди перекрили джерело з якого місцеві все життя брали воду. Ви ще сюди навіть зайти не встигли, а вас уже ненавидять. Вхід був настільки невдалим, що й готельєри налаштовані проти вас. – Він сидів міцно стиснувши зуби і кулаки , а я продовжувала робити рознос.

– Готель просто чудовий, місце його розташування фантастичне. Зважаючи на вашу пропозицію від якої мені вкрай важко відмовитись я хочу заключити з вами угоду. Я займусь розвитком готелю і на посаді керуючого я пробуду до тих пір поки готель не почне приносити доходу , звісно якщо ви за власним бажанням не захочете попрощатись раніше. Обговоримо умови на яких я буду працювати, пропишемо права та обов’язки і термін протягом якого я буду працювати. По закінченні цієї угоди, я хочу, щоб ви мені продали назад частку моєї компанії. – Я говорила дивлячись йому в вічі, я бачила як він з полегшенням видихнув, вираз обличчя був напруженим весь цей час, що я пробула в готелі, а тепер поволі зморшка на лобі розгладилась і коли він на мене подивився зник навіть колючий погляд, хоча більш приємною людиною від того він не став. Я мимо волі скривилась і він це помітив, знову враз підібравшись.

– Так, домовились.

– Мені потрібно три дні для того, щоб я сформувала і підготувала своє бачення роботи. Потім ми зустрічаємось вносимо корективи і працюємо.

– Тоді за сім днів ми зустрінемось з вами тут. Так?

– Так. І від вас в свою чергу я хочу почути, бачення діяльності готелю, і плани розвитку з вказівкою орієнтовного бюджету. – Його погляд був нахальний до неможливості і він виводив мене з рівноваги. Він дратував. Всього у нього було занадто . Занадто впевненості, наполегливості, працездатності, безапеляційності , зневажливості до інших. І я на нього погодилась працювати? І за скільки часу ця «мила» людина зітре мене на порох, якщо я не зроблю того, що він хоче? Я скривилась ще раз і він тут же це вловив в його погляді з’явилось немов би розуміння моїх почуттів.

– І ще на вас розгляд я подам деякі помітки з приводу що можна вдосконалити і спростити.

– Обов’язково. – Тепер він не посміхався, він був серйозний.

– Як ви напевне знаєте, частину клієнтів я отримує завдяки турагенствам. Власне у нашому селі існує ціла програма по розвитку туризму. Програма непогана, та тільки брак коштів стоїть на заваді її втілення в життя. За певного вдосконалення інфраструктури, дбайливого ставлення до дарів природи і рукотворних витворів можна привабити значно більше туристів.

– Я був на одній з ваших екскурсій. – Неохоче зізнався він. – І це була одна з причин, чому я б хотів , що б ми працювали разом.

– Тобто екскурсія вам сподобалась?

– Вона була несподівана і цікава. – Скупо відповів він.

– Серед моєї команди багато тих, хто просто закоханий у цю землю, природу, архітектуру, історію. Ми просто даємо те , що хочуть люди найбільше.

– Так, схоже на те.

– Якщо ми все обговорили, тоді до наступної зустрічі. – Я піднялась.

– Ганна Василівна?

– Так, Дмитро Олексійовичу.

– То тут водиться чупакабра?

– З наукової точки зору існування даної істоти не доведено. Та скільки ми б не мали відповідей, завжди буде на одне питання більше.

– Чому ви почали займатись готельним бізнесом? Звідки у вас виникла ідея?

– Я народилась у невеликому селі, де найбільшою розвагою були книги. Історія, архітектура світу, ландшафтний дизайн і що саме цікаве ландшафтний дизайн і що саме цікаве географія, краса світу, велич природи і неймовірні рукотворні витвори. Життя потребує куражу. Кураж для нього, як хороші дріжджі, тоді воно бродить, піниться, міцніє і набирає смаку.

– Нестандартне мислення. – Якось задумливо сказав він.

– Хочете відмовитись від угоди? - В моїх очах уся надія світу.

– Ні. Метою латерального мислення є генерація ідей,а це рушійна сила перетворень і прогресу в усіх сферах людської діяльності.

– Гаразд. Тоді до зустрічі.

– А ти знаєш, які чутки ходять про твого Соломатіна?

– Ярославо, уявлення не маю і не знаю де ти їх береш.

– А ти спробуй почитати щось в рожевій обгортці, замість Форбс, все про бухгалтерський облік і що ти там такого ще нудного читаєш.