Лариса Чагровська: Паризьке кохання

— Так, звичайно. Буде виконано.

Задзвонив мобільний, що висів у Дарини на шиї. Вона відповіла. Якусь мить послухала, що їй говорять, а потім дала відбій. Повернулася до портьє, і від щасливої посмішки на її лиці у того перехопило дух. Він бачив багато вродливих жінок. Чимало дуже вродливих. Та ніколи раніше він не бачив жінки, такої прекрасної, як мадам Вінтерз. Жінки закоханої та коханої.

Чим ближче було до дня Святого Валентина, тим більший ажіотаж панував на фірмі. Скрізь порозкидано глянцеві журнали. Дівчата обмінювалися телефонами модних перукарень, салонів краси, соляріїв, тренажерних залів. Дві теми безроздільно панували у ліфтах, кафе, дамських кімнатах та в обідню перерву — сукні та дієти:

— дівчата, ви уявляєте, — одного дня кричала на ходу влітаючи зранку до кабінету Зоряна, — я тільки що зустріла у ліфті нашу Олю з бухгалтерії. Так от, я не бачила її десь з місяць. Глянь, а вона така худенька стала, підтягнута. Ну я й до неї — колися, як це ти так схудла?

— А вона що? — обережно поцікавилася Люся.

— Каже що кожен день до їди випивала ложку яблучного оцту.

Маринка пирхнула сміхом:

— так і язву дістати можна. А ти часом не придивилася які у неї круги під очима.

— Ні, — розгублено зізналася Зоряна, — до чого тут очі, я на талію дивилася, — швидко знайшлася дівчина.

— Нічого той оцет не дає, я вже колись пробувала, — втрутилася дизайнерка Ніна. — Якось по телевізорі зірки розповідали як можна швидко схуднути. Так от, вже не пам’ятаю хто точно з них, розповідала, що зірки, якщо хочуть швидко скинути вагу, то три дні їдять парений рис, три дні — відварну курятину і три дні — яблука. А ще хтось казав, що можна гречку з кефіром три дні їсти.

— І кому ж це помогло, — скептично поцікавилася Зоряна, зла, що її рецепт дівчата висміяли.

— Та багатьом напевно. Не знаю. Всі наші зірки худі.

— От бачиш — не знаєш, — перебила Зоряна, — нашим багатьом зіркам не худнути, а поправлятися треба. До речі, — звернулася вона вже персонально до Тані, — Ти вже знайшла сукню на бал?

— Ні, — відповіла Таня. — Я не маю що одягти. І грошей на нову сукню, саме таку, яку я хочу, нема. Я, мабуть, не піду на бал.

— Ти що, здуріла!? Як можна не піти на такий бал?! — сплеснула руками Зоряна. — Там буде стільки знаменитих людей! Можна буде попускати бісиків нашим топ менеджерам, або попросити підвищити зарплату чи перейти на іншу посаду. Наталка із сусіднього відділу таким чином перейшла з секретарки у помічники менеджера. А тепер її на курси в Прагу послали. Через місяць повернеться менеджером.

— Не кажи дурниць, Зорянко. — Перебила її Ніна. — Наталка до того весь рік бігала на курси англійської та ще по ночах самостійно маркетинг вивчала. Не забивай Тані мозки. А то ще у неї складеться враження, що тут можна покрутити задом і стати головним менеджером.

— А що ні?! — не здавалася Зорянка. — Дуже багато тих мозків у Маргарити. Ходить лишень туди-сюди та й обновки демонструє.

— Зрівняла! — пхикнула Ніна, — вона ж дружина генерального. Може взагалі робити, що хотіти, і ніхто нічого не сміє їй сказати.

— Так то воно так, але зарплату вона мабуть дістає за найвищою категорією, — резонно докинула Люся.

— Звичайно, що за найвищою. Цікаво, а як би ти була дружиною генерального, то яку б хотіла…

— Не, знаю, — знизала плечима Люся, — мабуть, я б взагалі старалася не працювати з ним на одній роботі.

— От в тому й різниця між тобою, Люсь, і Маргаритою, — зауважила маринка. — У тебе є елементарне почуття такту, а в Маргарити — елементарна доза нахабства.

Дівчата всі дружно розсміялися. Зоряна знову взялася мріяти про довгоочікуваний бал:

— А може в цьому році на бал прийде наш Олег Олегович. Який він лапочка! Усі дівчата хотіли б закрутити з ним роман. Але він ні на кого не ведеться. На балу можна було б спробувати підчепити його. Як на мене, то це може дуже допомогти у кар’єрі.

— Він що, грип, щоб його підчіпати, — обурено зауважила — Маринка, яка й сама трохи нерівно дихала на Олега Олеговича.

— Зоряночко, це ж не чесно робити кар’єру, використовуючи приватні знайомства або особисті зв’язки. Треба своїм розумом досягати вершин. Ми ж тільки що про це говорили, — докинула Таня.