Зігмунд Фройд - Психологія сексуальності

Хоч ми поки не можемо дати задовільного пояснення утворенню інверсії, однак, аналізуючи наявний матеріал, помічаємо, що в результаті дослідження доходимо до думки, яка може стати для нас більш значущою, ніж вирішення поставленого вище завдання. Зазначимо, що ми уявляли собі зв’язок сексуального потягу із сексуальним об’єктом занадто тісним. Досвід із випадками, які вважаються ненормальними, доводить, що між сексуальним потягом і сексуальним об’єктом існує спайка, яку можливо, і це становить небезпеку, не помітити через одноманітність нормальних форм, в яких потяг неначе приносить із собою від народження й об’єкт. Це заставляє нас послабити в наших судженнях зв’язок між потягом і об’єктом. Виникнення статевого потягу спочатку, імовірно, не залежить від об’єкта і від його принад.

У той час як особи, сексуальний об’єкт яких не належить до відповідної норми (протилежної) статі, тобто інвертовані, сприймаються спостерігачем як група індивідів, що знаходиться в інших відносинах, можливо, навіть в повноцінних. Випадки, коли сексуальними об’єктами обираються незрілі в статевому плані особи (діти), видаються одиничними відхиленнями. Тільки зрідка сексуальними об’єктами стають виключно діти; частіше вони виконують цю роль, коли індивід став лінивим та імпотентом і не може певної миті під час імпульсивного (невідкладного) потягу оволодіти бажаним об’єктом. Усе ж той факт, що статевий потяг допускає стільки відхилень і таке приниження свого об’єкта, проливає світло на його природу; голод, набагато сильніше прив’язаний до свого об’єкта, допустив би таке лише у виняткових обставинах. Така ж заувага стосується і статевого акту з тваринами, який зовсім нерідко відбувається серед сільського населення, причому сексуальна привабливість долає межі виду.

З естетичних міркувань з’являється бажання приписати це душевнохворим, як і інші важкі випадки збоченого статевого потягу, але це неправильно. Досвід демонструє, що в останніх не спостерігається якихось особливих сексуальних відхилень у порівнянні зі здоровими людьми. Так, сексуальні зловживання дітьми з моторошною частотою зустрічаються серед вчителів і няньок просто тому, що для них створено для цього найбільш сприятливі умови. У душевнохворих зустрічаються відповідні відхилення тільки в посиленій формі, або, що має особливе значення, воно стало домінуючим і зайняло місце нормального сексуального задоволення.

Це співвіднесення сексуальних змін, вдало виставлене за шкалою «здоров’я – душевна хвороба», змушує замислитись. Мені здається, подібний факт вказує на те, що прагнення статевого життя відноситься до таких, які в межах норми гірше за все коряться вищим проявам духовної діяльності. Хто у будь-якому відношенні є психічно нестабільним в соціальному і психічному сенсі, той, що випливає з мого досвіду, завжди є таким самим в своєму сексуальному житті. Однак є багато ненормальних в сексуальному житті, але які за усіма іншими критеріями відповідають звичайній людині, що не відстає в інтелектуальному розвитку, проте їх слабким місцем є сексуальність. Як на загальному результаті роздумів, зупинимося на тому, що під впливом численних умов у величезної кількості індивідів рід і цінність сексуального об’єкта відступають на другий план. Істотним і постійним в статевому потягу є щось інше. [8]

Нормальною сексуальною метою вважається з’єднання геніталій в акті, що називається коїтус, який веде до позбавлення сексуальної напруги і до тимчасового згасання сексуального бажання (задоволення, аналогічне насиченню при голоді). І все ж уже за нормального сексуального процесу можна помітити елементи, розвиток яких приводить до відхилень, які були описані як перверсії. Попередньою сексуальною метою вважаються відомі проміжні процеси (що лежать на шляху до злягання), пов’язані зі ставленням до сексуального об’єкта – обмацування та розглядання його. Ці дії, з одного боку, самі собою дають насолоду, з іншого – підвищують збудження, яке має тривати до досягнення сексуальної мети. Один певний дотик з їх числа, взаємний дотик слизових оболонок губ, що перетворився на поцілунок у багатьох народів (у тому числі і високоцивілізованих), отримав велику сексуальну цінність, хоча задіяні при цьому частини тіла не відносяться до статевого апарату, а являють собою вхід до травного каналу. Усе це – моменти, які дозволяють встановити зв’язок між перверсією та нормальним сексуальним життям і які можна використовувати для класифікації перверсій. Перверсії являють собою або: а) вихід за анатомічні межі частин тіла, призначених для статевого возз’єднання, або б) зупинку на проміжних відносинах до сексуального об’єкта, які, як правило, швидко закінчуються на шляху до остаточної мети.