Олесь Бердник - Альтернативна Еволюція

Отже, проблема катастрофи. Під загрозою не окремий острів чи континент, не система чи ідеологія, навіть не цивілізація. Під загрозою повного зникнення зі скрижалей Буття — саме Життя, а з ним — і Всесвіт, що усвідомив себеяк чудо свідомої Духосфери.

Не стихії, не тварини і не рослини поставили Світ на край загибелі. Це— людська вина й проблема.Тож, якщо Людина, будучи лідером Життя, замахнулася на Корінь цього Життя — на Цілість, якщо їй вдалося потрясти основи Буття, то необхідно отримати точні відповіді на запитання:

Що таке Людина?

Що таке Світ, в якому вона перебуває і який нерозривний з нею?

Життя — це випадок чи сама сутність Буття?

Свідомість — хвороба чи основа, творець структури чи її функція?

Що рухає Світ — Випадок чи певна Воля?

Чи такий Світ, яким його вивчає наука, чи ми бачимо лише сни свідомості і вважаємо їх дійсністю?

Що таке історія — реальність світу чи тимчасова координата загальнолюдської свідомості?

Хто формував мови, науку, релігію, технологію?

Прогрес — реальність чи соціологічна функція?

Чи існує Світовий Лабіринт? Хто його Творець — Випадок чи розум?

Чи є так звана Еволюція і що це таке? Хто досконаліший: найпростіші чи високорозвинуті істоти? Де критерій «досконалості»?

Чи існує таємний Світовий Уряд, і хто його очолює — Брати Людства чи Вороги Людства?

Це не пусті запитання, і є досить підстав, аби їх розглянути. Ось лише кілька передумов:

• Людина, нібито мисляча істота, що має незаперечну перевагу над тваринами, упродовж всієї відомої історії займається жорстоким самознищенням.

• Людина, яка розуміє Єдність Життя, старанно руйнує його, знищуючи вітку, на якій росте.

• Людина, маючи мужність у потрібну мить померти ради якихось проблем чи цінностей, полохливо виконує накази нікчемних правителів під гнітом незрозумілого страху.

• Людина, котра явно бачить катастрофічність ситуації, поглиблює її й переслідує тих, хто намагається розбудити сплячих.

Ці та інші нез'ясовні факти свідчать про своєрідний гіпноз, в якому перебуває Людина, або ж про древню Світову Хворобу, кульмінацією котрої буде грядуща катастрофа Життя.

Так, гіпноз безсумнівний. Навіяні ним МІРАЖІ БУТТЯі спричинили різнопланове руйнування Свідомості. Але для того, щоб збагнути сутність цих міражів,необхідно підійти до розуміння безумовної основи Буття й мислення,визначити те безсумнівне, що всіх нас об'єднує.

Безумовні основи Буття — Свідомість і Космос, на полі яких відбувається містерія Життя, та естафета Життя й Розуму, що передається з вічності у вічність. Чому ця тріада є безумовною основою?

СВІДОМІСТЬ тому, що це єдине явище, про наявність якого ніхто не сперечається: усі проблеми — це проблеми свідомості. Будь-який процес пізнання — це питання свідомості і відповідь відомості.Аби про щось, говорити і за щось братися — необхідне у свідомлення. Таквизначається лідерство свідомості.

КОСМОС тому, що він — загальний для всіх мислячих і не мислячих істот. Він є загальним фактомдля свідомостівсіх. Його походження — це інше питання, але саме це питанняй буде найголовнішим у визначенні катастрофічності ситуації.

ЕСТАФЕТА ЖИТТЯ Й РОЗУМУ тому, що є живий ланцюг поколінь, котрий свідомо і несвідомо тче загальну тканину Буття.Саме естафета Життя й Розуму творить релігію, соціологію, науку, космогонію і шукає осмислені моделі Світобудови. Але чимогла ця естафетапередати крізь ланцюг поколінь правдиве відображення Цільного Буття, щоб уникнути міражів?

Розглянемо, що ж породило Свідомість,а отже, й розуміння Космосу,і оцінку Історичної Естафетиупродовж відомого періоду часу? Естафета Життя й Розумурозкривається в трьох фазах суб'єктивного Часу: в минулому, сучасному й майбутньому. Жорстокий взаємозв'язок явищ, невблаганна причинність ілюструє жахливі феномени Буття.

У МИНУЛОМУ

Світи хаосу й титанічної боротьби — в космосі й на землі. Яре кипіння Першожиття в океанах і початок взаємопожирання: десь там уже почалася лихоманка буття і світова Хвороба. Ускладнюючись, породжуючи химерні форми Життя, Матерія не вилікувалася, а втягнулася у ще жахливіші цикли потрясінь і конфліктів. Довжелезні періоди царювання рептилій, їх страшна безкінечна боротьба, припинена згодом космічним катаклізмом; поява ссавців, а з ними й приматів — ембріонів Людини, — не зупинила лютої хвороби буття, а перевела її в план духовного протистояння, уСферу Розуму. І розгорнулась тисячолітня битва Світла й Мороку, Гармонії й Хаосу, радості й відчаю. Так страшна естафета Життя й Розумупередалася в сучасне.