Анджей Сапковський - Меч приречення

Спосіб зв’язування, при якому зв’язана особа може доволі зручно сидіти, але її можливості руху мінімалізовані.

Опой (заст.) — ламініт, хвороба кінських копит.

Лепета — голова (львівська гвара)

Скандал, авантюра (л.г.)

Коппер — мідна монета.

Лахудра — тут жебрак, ледащо (л.г.)

Банківський термін. Означає суму наявної на кінець дня в касі валюти, перераховану за закупівельним курсом

Те саме, що й «вріже дуба» (л.г.)

Королівна Ванда — героїня польської легенди. Втопилася у ріці Віслі, щоб урятуватися від шлюбу з ворожим німецьким князем.

Бухнути баламута — відібрати або вкрасти гаманця (л.г.)

Шпіцель — агент, донощик (л.г.)

Мікрус — мала дитина (л.г.)

Шкраби — взуття (л.г.)

Когг, ког (давньоверхньонімецька — kogho, середньо-нижньонімецька — kogge, koggen) — середньовічне однощоглове палубне судно з високими бортами і потужним корпусом, споряджене прямим вітрилом площею 150–200 м2

У польській мові слово «морщин» означає морську водорость, інакше фукус. В українській — в’яжеться швидше з географічною назвою «Моршин». Існує кілька гіпотез походження назви курортного селища Моршин. Воно, звісно, далеко від моря, але солона вода є й там.

Грошова кара.

Авжеж, охоче (заст.)

В оригіналі Горицвіт називає Ессі Пацинкою. Pacynka — фігурка з лялькового театру. Оскільки паяц — теж театральний персонаж, то кличку Ессі було перекладено як жіночу форму від слова «паяц».

Крайниці — межі.

Інакше кажучи, шлунковий розлад.

«Розповідям про неспокій немає кінця» (С)

Це, звісно, щоки.

Черепаходракон (міфічне створіння)

Тут камін — широка вертикальна або похила ущелина.

Морські водорості.

Прізвище Фрешенет (Freixenet) та назва столиці дріад Дуен Канель (Duen Canell) походять з каталонської мови і звучать приблизно так, як у цьому перекладі.

(Увага — всі подальші примітки зі Старшої Мови зроблені перекладачем на власний розсуд, тому є приблизними. В оригіналі ці фрази не перекладаються, але їх значення переважно зрозуміле з контексту.)

— Вітаю! Йду до Ейтне, пані Дуен Канель! Це Білий Вовк!

— Пані Ейтне! Це Білий Вовк!

Геть меча!

Мовчи!

Дунка! Бренн! Сюди!

У справі до пані Ейтне? Це Білий Вовк?

Я розумію. Кажи далі.

Мовчи.

— Іди звідси!

Так. Ти ельф?

Йгерн. Він же сколопендроморф.

Відлога — капюшон, каптурик. Відсилання до казки про Червону Шапочку, яка в польському варіанті зветься Червоним Каптуриком. Характерно, що в цьому ж оповіданні фігурують також Вовк та Бабуся.

Псякрев! Стій!

Кривавий зад.

Собака!

Дзіванна — слово, запозичене у Валерія Шевчука і означає те саме, що й дивожона — міфологічна істота, мисливиця та супутниця богині полювання. З цього ж ряду походять Дєвонна, діві те жена, діве баба. «Лужицькі слов’яни вірили, що Дєвонна місячними ночами бігає із собаками по лісі та лякає звірів» (Д.Гуменна, «Благослови, мати»)

Спи, Гвиннблейде.

— Вітай, Бренн. — Вітай, Сіруссо. Чи далеко пані Ейтне? — Ні, вдома. Хто це, ельф?

— Ні. Це відьми́н, Гвинблейд, посланець до пані Ейтне.

— Щастя як трясця. Він не може сплодити дитину. Забирайся до дурнів.

Стародавній спосіб скликання воїнів у похід.

Відповідний фрагмент з «Останнього бажання»

Першими йшли каштелян та світловолосий паж у кармазиновому каптанику, а за ними повільно, опустивши голову, спускалася королівна. Волосся її було такої ж барви, як у матері, попелясто-сірим, але вона заплела його у дві товсті коси, що спадали нижче пояса. Паветта не носила ніяких прикрас, окрім діадемки з майстерно вирізьбленою геммою і пояска з дрібненьких золотих ланок, що стискав на стегнах довгу срібно-блакитну сукню.