Дмитрий Белый - Козацький оберіг

Здесь есть возможность читать онлайн «Дмитрий Белый - Козацький оберіг» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Год выпуска: 2013, Издательство: НАШ ФОРМАТ, Жанр: Фэнтези, Исторические приключения, Прочие приключения, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Козацький оберіг: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Козацький оберіг»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Дія цього роману відбувається в XVI сторіччі і поєднує як реальні історичні події з конкретними історичними діячами, так і елементи містики, переплетені з українськими легендами та міфами. Головний герой роману — хлопець Данило, якому приходиться пережити карколомні пригоди для того, щоб зібрати три частини Талісману-Оберегу, який призначений захищати українські землі та український народ. За допомогою своїх друзів-козаків він в пошуках складових частин Оберегу мандрує до Криму, Карпат та середньовічного Києва. Під час цих мандрів він переживає безліч небезпечних пригод, рятуючи Оберіг від ворогів. Читачі цього роману отримають можливість познайомитись з маловідомою добою, коли в Україні починало набирати силу козацтво, дізнаються про діяльність таких видатних козацьких ватажків, як Богдан Претвич, Дмитро Вишневецький, ознайомляться з життям давнього Києва, поринуть у чарівній світ українських легенд, відчують невмирущу енергетику українського степу, таємниць козацьких бойових мистецтв та українських кобзарів. Сюжетна лінія роману примусить не відриватися від книги до останньої сторінки.

Для дітей середнього та старшого шкільного віку.

Козацький оберіг — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Козацький оберіг», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

А він, щоб ви знали, був неабияким чаклуном-характерником. Коли і звідки він серед козацтва з’явився — ніхто не знає. Багато чого про нього розповідали, але ніхто не знав, де він живе та де його козацькі стежки пролягають. Час від часу він з’являвся на Січі, ходив з товариством у походи й не раз у найскрутнішу хвилину козаків рятував.

Здавалося, усе він на світі знає. Тримався він якось окремо, хоча й часом бенкетував з козаками після походів, дотепний був, але закінчиться війна — і зникає десь, тільки доходять до козацького коша чутки, де він буває та які дива робить. Тільки з ким і любив він іноді погомоніти, так це зі мною та моїм побратимом — Іваном Шершнем. Славно ми тоді з моїм братчиком Шершнем козакували!

А дванадцять років тому часи неспокійні були — самі пам’ятаєте — турецький султан послав яничарів на Порубіжжя, і вся Перекопська Орда на нас у похід вирушила. Скрутно тоді нам було. То ми за яничарами та ногайцями по степу гасаємо, то вони за нами.

Одного разу ми разом з Богданом Претвичем відбили напад та до Перекопу ворожі війська погнали. Але відбилися ми з побратимом моїм від сотні, по степу кружляємо. Аж раптом — де не взялося — з півсотні ординців! Та за нами в погоню кинулися слід у слід. Коні заморені, ніяк не втечемо від них. Думали, що вже живими не виберемось. Степ відкритий — трава погоріла, ногайці вже ледь не в потилицю дихають. Тільки одна кам’яна баба серед трави біліє — знаєте, їх ще мамаями чомусь називають.

Думали вже ми прощатися один з одним та з цим світом. Бачимо: попереду невеличкий байрак, ми коней пустили — може ногайці по їхніх слідах підуть та нас оминуть, а самі вниз покотилися й рушниці наладнали — як хтось у байрак сунеться — свинцевими галушками привітати. Чуємо: ногайці за нашими конями не погналися — тупіт ворожого чамбулу до нашого сховища наближається. Раптом — тиша. Хруст якийсь почувся, але ні вигуків, ні брязкоту. Тиша запала.

Через деякий час чуємо, що тільки один вершник до байраку наближається. Ми курки звели та хрести свої в зуби взяли, щоб Господь влучити допоміг. Бо, як відомо, людина стріляє, але Бог кулі носить. І ось з’явився над краєм байраку вершник. Тільки замість ординця побачили ми козака Мамая. Сидить собі в сідлі, шаблю скривавлену витирає та посміхається. Ми якось зніяковіли, з байраку вилізли. Дивимось, а навколо — матінко Небесна! — порубані ординці валяються та їхні коні поодинокі бродять і хропуть. Тут нам Мамай і каже: «Хапайте хлопці собі коней та поїхали зі мною, нема часу на сонці пузо по байраках гріти».

Схопились ми на коней та за Мамаєм погнали степом. Але помітив я, що кам’яна баба-мамай десь зникла. Кінь у нього, як вітер, несеться, ногами землі не торкається. «Куди ведеш нас, братчику?» — питаюсь я в козака Мамая. А той і каже: «Ви що, думаєте, що султан оце своїх яничарів та Орду на придніпрянські степи погнав за вашими пропащими головами? Справа в нього тут є, і якщо ми йому не перешкодимо — лихо аж до самих Карпат, а може й далі покотиться».

Промовивши такі дивні слова, погнав він далі коня, а ми з Шершнем за ним. Трапився нам по дорозі загін яничарів, але — диво-дивне! — ми повз них проскочили, ледь чалми їхні не зачепили, а вони повз нас пройшли, немов не три козаки біля них проскакали, а легкий вітерець пронісся.

Під вечір дісталися ми самого Дніпра, до місця, що зветься Кам’яна могила. Поріг реве, навколо каміння височить, ми з коней злізли, і довго нас Мамай вів за собою, між ярами та камінням. Місце похмуре таке навколо, і не знаєш, чи чорти зараз з-під кам’яних брил повилазять, чи ще щось гірше. А Мамай нічого собі, йде впевнено, немов по своїй хаті, — видно, що не раз тут бував…

Глава 8. Розповідь козака Голоти (продовження)

…На цих словах Голота перервав розмову й пильно подивився на присутніх:

— А що далі сталося, можу я вам, панове, розповісти, якщо присягнетеся на Святому Писанні ніколи й нікому цю таємницю не розповідати.

Соцький та панотець перезирнулися. Данько сидів ні живий ні мертвий. Соцький урочисто підвівся і взяв старе Євангеліє, яке завжди зберігалося в нього під іконою. Чоловіки поклали долоні на розкриту книгу. Данько відчув старі цупкі листи, від яких йшла якась дивна й заспокійлива енергія.

— Присягаєтесь цією святою книгою зберігати таємницю? — слова Голоти лунали грізно та урочисто.

— Присягаємось! — водночас пролунав гулкий бас соцького Заруби, трохи надтріснутий баритон отця Григорія та дзвінкий голос Данька, який з усіх сил намагався стримувати тремтіння від хвилювання.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Козацький оберіг»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Козацький оберіг» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Дмитрий Белый - Басаврюк ХХ
Дмитрий Белый
Дмитрий Белов - Котёнок (СИ)
Дмитрий Белов
Брижит Обер - Лишняя душа
Брижит Обер
libcat.ru: книга без обложки
Дмитрий Емец
Василий Верещагин - Обер-Аммергау
Василий Верещагин
Дмитрий Колосовцев - Белый Карлик
Дмитрий Колосовцев
Дмитрий Смолянинов - Моё оберегаемое больное
Дмитрий Смолянинов
Дмитрий Марыскин - Китайский оберег
Дмитрий Марыскин
libcat.ru: книга без обложки
Дмитрий Чичуй
Отзывы о книге «Козацький оберіг»

Обсуждение, отзывы о книге «Козацький оберіг» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x