Костянтин Матвієнко - Відлуння у брамі

Не встигла вона покласти до сумки пляжне покривало, як раптом впала злива; між Олегом і Ніною стала стіна води. Він покликав дівчину до вагончика, але та розгублено вклякла під щільними струменями. Рятувальник у три стрибки підскочив до неї, схопив на руки, і за мить вони стояли у безпечному затишку вагончика. Хлопець не поспішав розімкнути обійми, та й Ніна не відсахнулася від його теплих грудей.

…Ніколи ще рятувальна станція не здавалася Олегові такою… романтичною, чи що…

Вони зустрічалися два тижні, а тоді Ніна несподівано повідомила, що її тато — інженер-нафтовик — підписав контракт із нафтопереробним заводом у Кувейті. За угодою, батько родини отримував прекрасне житло, платню та соціальні гарантії на дружину і дітей. Єдиний мінус — від’їжджати Ніна мала вже за кілька днів. Олег намагався вмовити кохану залишитися з ним, але варто їй було натякнути про це батькам, як дівчину перестали випускати на вулицю та відібрали телефон. Ніниної інтернет-адреси Олег не мав, бо свій старий, ще батьком подарований ноутбук заклав у ломбард, а зізнатися у цьому посоромився. Тож вигадав непереконливу історію, нібито є принциповим противником інтернет-комунікації. Так закохані загубилися.

Якось, вже наприкінці вересня, на пляж двома джипами приїхала компанія з кількох парубійків та високої, рудоволосої вродливої жінки «бальзаківського віку». Поводилися хлопці галасливо, нахабно, а тому швидко розігнали нечисленних у будень відпочивальників. Коли ж добре сп’яніли та наїлися тут-таки підсмажених шашликів, почали хизуватися один перед одним пістолетами, прицілюючись у саморобні мішені на деревах. На щастя, один серед них виявився тверезішим і розважливішим — він трохи охолодив п’яних хвальків, організувавши між ними азартне змагання з армреслінгу.

А жінка відверто нудьгувала. Посидівши трохи у компанії, вона босоніж пішла берегом до дерев’яного причалу, де сидів Олег. Повільно піднялася хиткими сходами і нетвердою ходою рушила самим краєм дошки, ризикуючи впасти у воду. Хлопець деякий час спостерігав за нетверезою пані, а потім мусив подати їй руку, бо гепнулася б таки у прохолодну вже воду.

Жінка сіла поруч, звісивши стрункі ноги, ледь прикриті легкою сукнею. Назвалася Інгою, почала розпитувати про Кременчук, про батьків, роботу, ще про щось несуттєве. Відповіді слухала неуважно — більше неприховано розглядала його статуру. Врешті взяла мобілку, що висіла на шиї, і попросила когось із її компанії принести пляшку коньяку та дві склянки. Це прохання було виконане швидко і без заперечень. Олег почав було відмовлятися від випивки на робочому місці, але Інга просто обійняла його лівою рукою за плече, а правою влила мало не двісті грамів, пекучого хмільного напою йому до рота.

Розмова пожвавішала. Інга розповіла, що її з трирічним сином нещодавно покинув чоловік задля молодшої. Проте вона, працюючи у Державному фонді приватизації, має вдосталь грошей і може ні в чому собі не відмовляти. Ця компанія — так би мовити, її молодші колеги по бізнесу. Олег їй подобається, і вона не проти продовжити їхнє знайомство сьогодні увечері в одній затишній квартирі в центрі. Нехай він запам’ятає адресу і «підгрібає» туди на восьму.

Додому Олег повернувся лише вранці. Було трохи огидно від того, що Інга використала його, як їй заманулося, але кілька вільно конвертованих зелених папірців у кишені притамовували це відчуття.

Їхні стосунки тривали до Нового року. Інга наполягла, аби Олег отримав права водія, регулярно ходив до тренажерного залу, носив стильний одяг та зачіски. Він часто супроводжував свою щедру коханку у ділових відрядженнях по країні, відвідував разом із нею корпоративні вечірки та презентації. Чоловіки на хлопця зиркали зверхньо, поблажливо, спілкування уникали. А от жінки не оминали Олега зацікавленими поглядами.

Якось на приватній новорічній вечірці у розкішній квартирі на Івановій горі, що у Полтаві, сп’янілі бізнес-леді зажадали від Олега стриптизу. Він спробував його зобразити, але так скуто і незграбно, що Інга увімкнула великий плазмовий телевізор із якісним порно. Олег сховався від п’яних «мадамів» на кухні. Туди згодом вийшла і непоказна, але стильна жіночка у чорній обтислій сукні — викапана Коко Шанель [3] Коко Шанель (1883–1971) — французький модельєр. Її ім’я стало синонімом мінімалістичної вишуканості у стилі. . Вона мовчки впритул підійшла до Олега, двома руками притягла його голову до себе і почала цілувати у губи. Він опирався, але не дуже. Коли ж незнайомка заходилася розстібати його джинси на блискучих видовжених ґудзиках, до кухні, звісно ж, увійшла Інга. Вона без акторського натхнення відіграла стандартну сцену ревнощів і заявила, що між нею та Олегом усе скінчено.