Алла Марковська - Вогонь

Ленора вперше за десять років отримала дозвіл прилетіти на рідну планету. Несподівано король вибачив їй зраду.

Сестра і дружина ледь вмовили Гела залишитись на калтокійському флагмані. Гел попереджав, що то пастка, та Ленора хотіла побачити батька і бабцю, а ще відчувала родинний обов'язок познайомити їх з Айре. Тому Гел відпустив дружину, але пообіцяв їй: якщо вона несподівано опиниться за гратами, то він розбере її рідну планету на протони.

Ленору на батьківщину привезла Мілен на космічному галактичному катері, що мав назву Летос.

Та калтокійському бойовому катеру дозволили посадку тільки на загальному космодромі. Пояснили тим, ніби Летос – військовий катер і не має права на вторгнення до мирної планети. А космодром – то нейтральна територія під охороною космічного патруля.

Ленору зустріли, як належало за статусом зустрічати представницю королівського роду. Несподівано, прямісінько на космодромі, з квітами і військовим почтом її привітала королівська родина – батько, бабця. А ще охоронці, журналісти та якісь незнайомці, цікаві до подібних гучних подій.

Усі раділи, наче не було вигнання, наче у неї не забрали всі права громадянина, а головне, наче у неї не відібрали статус лікаря зоряного флоту. Неначе ще рік тому не вимагала спільнота її рідної планети суду і суворого покарання, звинувачуючи жінку у державній зраді.

Дядько король, звичайно, не приїхав.

На планеті Над війну назвали громадянською. У галактичних новинах повідомляли, що незмінні, справжні люди наважилися протистояти агресивним і кровожерливим сусідам по планеті. Наважилися повстати проти чудовиськ, схильних до моторошної трансформації.

Представники інших планет, а особливо релігійні громади, котрі проповідували, ніби звіролюди – монстри, створені страшними звіробогами, та й просто люди чи організації, небайдужі до планетарної трагедії, забезпечували повстанців зброєю й продовольством. Тим самим підтримуючи військовий конфлікт.

Громада емігрантів із Над, що розселилася по Всесвіту, у ці важкі для рідної планети часи не залишилася бездіяльною. Крім продовольства і ліків, вони вирішили, що найголовніше для погашення війни буде розібратись у ситуації і довести Всесвіту, що на Над почалася не громадянська війна, а справжнє вторгнення військ могутніх космічних формувань. Громада зібрала групу розслідування, запросили журналістів із Пателли і Тетанни. Найняли вони також малий загін калтокійських найманців для супроводу і охорони незалежних журналістів.

Планета Над знаходилась у чотириста п'ятдесят першому галактичному квадраті дев'ятої незалежної галактики. Планета – суцільна суша, де темними віконцями блищать світлі солені і темні прісні озера. Материк, немовби сіткою, оповитий повноводими широкими ріками та маленькими стрімкими річечками. Гірські масиви під ковдрою старих лісів. Неосяжний степ. Загадкові низини, де над зрадливими болотами стеляться непроглядні тумани. На рівнинах невеликі невисокі міста потопають у зелені й квітах. Навколо міст – широкі, неосяжні поля.

Надійці – люди другого типу органіки з білковою основою клітин, теплокровні, середнього космічного зросту. У надійців світло-жовта шкіра і темно-жовте волосся. Надійці в середньому жили чотириста років, таких у космосі називали – вічні. Кожен п'ятий із надійців мав схильність до трансформації. Змінні, котрих згодом почали називати латорами, переважно жили подалі від міст у горах на хуторах.

До війни змінні й незмінні на планеті Над мирно співіснували: торгували, обмінювалися досвідом, єднались у сім’ї. Перевертні займалися мисливством й скотарством. Виробляли меблі й, згодом, електроніку. Незмінні мешкали у містах на рівнинах, займалися землеробством, виробляли метал й різноманітні машини.

Люди Над ніколи раніше навіть за територію не боролися. Вони не знали страху й не мали уявлення, що таке злочин, не кажучи вже про вбивство. У мові жителів Над не існувало слів негативного забарвлення. До того часу, поки одна з рівнинних общин землеробів не зустрілася з представниками інших планет й не дозволила побудувати біля свого міста космодром.

Після того, вперше на планеті, знайшли пошматоване пазурами великого звіра тіло дівчини-незмінної. Виявилося, що вона була нареченою перевертня. Нареченого звинуватили у вбивстві, хлопець втік у гори, начебто зумисне підтверджуючи свою провину.