Валерій Ковера: Нострадамус і Син

«…на четвертому поверсі головного адмінистративного будинку

Ватікана, на якому розташувалися відділи, про діяльність яких

журналісти висували усякі здогади і припущення. Насправді ці відділи займаються аналізом того, що відбувається в світі, а також питаннями безпеки Папи Римського і Католицької церкви вцілому»

(б 2664: 362)

«В відділі аналіза зовнішній політиці є навіть більше інформаціі, ніж у деяких урядів. А знаєш чому? Тому що в нас є свої люди в будь-якому куточку планети – в кожному місті і на кожній вулиці. Хоча це тобі відомо і без мене…» (б 2664: 418)

Думаю, що деякі з вас, шановні, теж познайомились з тією статтею, що була в Інтернеті.

В мене є своє ставлення до тих процесів, що відбуваються зараз в Україні. Та є багато людей, хто поділяє такі і подібні думки.

Зараз у нас тут в Україні, серед нас і з нашою з вами участью народжується нова-стара філософія (нова-стара ідеологія), якщо хочете, нова релігія. Те, що пророк М. Нострадамус назвав «нова секта філософів».

І це вже реально існує. Це, навіть, було в часи пророка М. Нострадамуса.

Бо: «минуле, сьогодення і майбутє існують одночасно» в інформаціонному полі.

Ось дещо про час (время):

Время. Чтобы понять это, следует познакомиться с представлениями египтян о времени. Они считали, что параллельно существуют два времени: циклическое время, или нехех, отражающееся в природных явлениях, таких как смена времен года, движение звезд и так далее, и время джет, которое, строго говоря, вообще не было временем, а представляло собой состояние вне времени. В движении находилось только время нехех; джет стояло на месте. Время нехех могло кончаться, а время джет было вечным. Как сказано в одной древней египетской надписи: «Вещи джет-вечности не умирают».

Эта двойственность разительно отличается от современных представлений о времени, согласно которым мы стремительно движемся в будущее и можем лишь надеяться, что оно будет совершенным, – надежда, которая во многих религиях основана на обещании, что когда-нибудь появится мессия и выиграет решающую битву против сил зла и возвестит о создании совершенного мира. Наша политическая философия тоже опирается на линейную теорию времени как траекторию, протянувшуюся из прошлого в будущее, где – при условии исполнения законов – мы добьемся удовлетворения желаний всех граждан, как будто законы это нечто большее, чем штукатурка на трещинах. И№48:66

Закон Мора постепенно угаснет,

За ним придет другой, более соблазнительный.

Борисфен первым проложит этому дорогу,

Благодаря дарам и более привлекательным языкам.

центурия 3, катрен 95 (б 2627: 148)

Не треба лякатися слова «секта», бо, наприклад, християнська релігія (церква) спочатку теж була сектою. Тут не треба якогось членства, – самої секти, як організації, нема і не буде. Люди згуртовуються і будуть згуртовуватися своїми більш гармонійними поглядами на життя, на суспільство.

Головне вважати себе причетним до цього, до Мудрості життя, до Мудрості в житті. Хоча декому не дуже подобається термін «Мудрість», особливо коли він вживається поряд з існуванням Християнської релігіі. Нова ідеологія народжується через Українську національну ідею.

А згаданний Борисфен (стара назва Дніпра) явно вказує на Україну.

Хіба не про Україну йдеться в ще одному катрені.

Царство будет отдано двоим, но они недолго продержатся.

Через три года семь месяцев они начнут войну.

Две Весталки против восстанут,

Победитель (Виктор) послерожденный в Армоникской земле.

Центурия 4, катрен 95 (б 2320: 199)

Хіба не зрозуміло, що йдеться тут про двох Вікторів. «Послерожденный» (молодший за віком) зараз у керма влади; це Віктор Андрійович Ющенко – Президент України. Другий – Віктор Федорович Янукович. Що до «Армоникской земле», то в світі немає такої назви

(мені не відома). На мою думку в цьому вислові дві пари аспектів.

Перша пара: на Арійській землі народився «Послерожденний».

Друга пара: в Армянський (Вірменський) землі захотів стати

(став подумки) тим, ким є зараз «Послерожденний» – Президентом України.