Дуґлас Адамс - Холістичне детективне агентство Дірка Джетлі

— Привіт! — сказав він.

Вона здивовано підвела очі й відразу соромливо опустила їх, знову почавши гойдати ногами.

— Як на вашу думку, що тут гірше, — запитав Редж, — суп чи компанія?

Вона тихо та нерішуче засміялася, не підводячи очі.

— Думаю, з вашого боку дуже розумно не квапитися з висновками, — продовжував Редж. — Особисто я, перш ніж щось сказати, зачекаю на моркву. Вони її тушкують ще з вихідних, а я боюсь, що цього недостатньо. Єдине, що може бути гіршим за моркву — Воткін. Це той чоловік у дурних окулярах, що сидить поміж нами. Мене, до речі, звати Редж. Приходьте копнути мене, якщо матимете час.

Дівчинка хихикнула й глянула на Воткіна, який сильно напружився й зробив разюче невдалу спробу зобразити добру усмішку.

— Що ж, дівчинко, — ніяково сказав він, а вона, побачивши його окуляри, зробила відчайдушну спробу не розреготатися.

Таким чином, розмова не розпочалася, але дівчинка отримала союзника й почувалася тепер трохи краще. Її батько полегшено посміхнувся.

Редж знову повернувся до Річарда, а той раптом спитав:

— А у вас є сім’я?

— Гм… ні, — тихо сказав Редж. — Але продовжуйте. Що було далі, після «Трьох сліпих мишей»?

— Ну, якщо коротко, Редже, то я зрештою потрапив до компанії WayForward Technologies…

— А, так. Знаменитий пан Вей. Скажіть, який він?

Річарда завжди трохи дратувало це питання, бо ставили його йому дуже часто.

— Водночас кращий і гірший, ніж про нього кажуть у ЗМІ. Мені він, взагалі-то, дуже подобається. Як будь-який ентузіаст, він іноді буває нестерпний, але я знаю його ще відтоді, коли і він, і я були ніким. Він нормальний. Просто не слід давати йому свій телефонний номер, якщо не маєш автовідповідач, що розрахований на безупинну роботу.

— Що? Чому це?

— Ну, він один з тих людей, хто може думати лише коли розмовляє. Коли йому спадають ідеї, він має розповісти про них будь-кому, хто вислухає. Або ж, якщо самі люди слухавку не беруть (а таке буває дедалі частіше) його цілком задовольняють їхні автовідповідачі. Він просто телефонує їм і розмовляє з ними. У нього є одна секретарка, єдиним обов'язком якої є збирати касети в людей, яким він телефонував, стенографувати їх, сортувати, а наступного дня давати йому редагований текст у блакитній папці.

— У блакитній?

— Не знаю, чому він просто не скористується диктофоном, — знизавши плечима, сказав Річард.

Редж замислився.

— Думаю, він не користується диктофоном тому, що не любить розмовляти з самим собою, — сказав він. — У цьому є певна логіка. Своєрідна.

Він поклав у рот шматок свинячого біфштекса, який щойно принесли, замислено пожував його, а потім акуратно відклав ніж і виделку.

— То яка, — зрештою сказав він, — в усьому цьому роль юного Мак-Даффа?

— Ну, Ґордон призначив мене писати велику програму для Apple Macintosh. Фінансові таблиці, бухгалтерських облік, тощо; потужну, легку для використання, з графікою. Я спитав його, що саме він хоче в ній мати, а він просто сказав «Усе. Я хочу мати для тієї машини першокласне програмне забезпечення для бізнесу, яке і співає, і танцює». А оскільки настрій у мене був тоді дещо примхливий, я сприйняв ці його слова буквально.

— Розумієте, послідовність чисел може репрезентувати що завгодно: форму будь-якої поверхні, динаміку якого-небудь процесу, тощо. А бухгалтерський облік будь-якої компанії, зрештою, є просто послідовністю чисел. То я й написав програму, яка бере ці числа та робить із ними те, що ви накажете. Якщо вам потрібна діаграма зі стовпчиками — намалює діаграму зі стовпчиками, хочете кругову діаграму або графік — вона намалює їх. Якщо ви хочете, щоб із кругової діаграми вистрибнула танцюристка та відволікла від чисел, які на цій діаграмі зображені — програма і це вміє. Або ж ви можете перетворити свої числа, скажімо, на зграю чайок, і те, як вони вишикувалися та як машуть крилами, буде залежати від показників роботи різних відділів вашої компанії. Це чудово для створення корпоративних логотипів, які дійсно щось символізують.

— Але найдурнішим з усього, що ви могли побажати, було перетворення ваших бухгалтерських звітів на музику. Ну, тобто, це я вважав це дурницею. А корпоративний світ зшаленів від цього.

Редж уважно дивився на нього поверх шматочка моркви, акуратно наштрикнутого на кінець виделки, але не перебивав.

— Розумієте, будь-який аспект музики можна виразити послідовністю чисел, — завзято розповідав Річард. — Числа можуть означати висоту нот, тривалість нот, акорди, тощо.