Дуґлас Адамс - Холістичне детективне агентство Дірка Джетлі

Електричний Монах був пристроєм для полегшення виконання рутинних справ, як-то посудомийка або відеомагнітофон. Посудомийки замість вас займаються нудним миттям посуду, таким чином позбавляючи вас клопоту робити це власноруч, відеомагнітофони дивляться замість вас нудне телебачення, таким чином позбавляючи вас потреби дивитися його власними очима, а Електричні Монахи вірять замість вас у різні речі, і таким чином позбавляють вас необхідності вірити у все те, в що вимагає вас вірити навколишній світ, бо це стає дедалі обтяжливішим.

На жаль, цей конкретний Електричний Монах поламався й почав вірити в будь-які речі, більш-менш непередбачувані. Він починав вірити в таке, в що не змогли б повірити навіть у Солт-Лейк Сіті. Про Солт-Лейк Сіті він, звісно, ніколи не чув. Також ніколи він не чув і про квінґіґільйон — приблизно таким було число миль між Солт Лейк Сіті та цією долиною.

А проблема з цією долиною була така. Наразі цей Монах вірив, що вся ця долина разом з усім, що було в ній і навколо неї, включаючи самого Монаха та його коня, було однорідного блідо-рожевого кольору.

Це надто ускладнювало розрізнення одного предмета від іншого, і таким чином щось робити або кудись рухатися стало неможливо; принаймні, важко та небезпечно. Це й було причиною нерухомості Монаха та нудьги коня, якому за його життя доводилося терпіти безліч усіляких дурниць, але цю він потайки вважав найдурнішою.

Як довго Монах вірив у такі речі?

З точки зору самого Монаха — вічно. Віра, що може зрушити гори, або ж, принаймні, вірить попри всі наявні докази в те, що вони рожеві, була твердою й непохитною великою скелею, яка навіть не затремтить, хоч чим по ній кидай. На практиці ж, як було відомо коневі, це зазвичай тривало близько доби.

То що ж це був за кінь, що мав власну думку та ставився до багатьох речей скептично? Незвична поведінка, як для коня, не знаходите? Може, це незвичайний кінь?

Ні. Хоча він, безумовно, був гарним і добре складеним екземпляром свого виду, проте він був досить звичайним конем, таким самим, яких конвергентна еволюція створила в багатьох місцях, де можна знайти життя. Коні завжди розуміли набагато більше, аніж показували. Коли на тобі щодня весь день сидить якась інша істота, дуже важко не скласти про неї думку.

А з іншого боку, цілком можливо щодня весь день сидіти верхи на іншій істоті й узагалі не мати щодо неї жодної думки.

Коли виготовляли перші моделі Монахів, вважалося важливим зробити так, щоб їх миттєво впізнавали як штучні об'єкти. Небезпека сплутати їх зі справжніми людьми була неприпустимою. Бо ви ж, приміром, не хочете, щоб ваш відеомагнітофон дивився телевізор, лежачи весь день на канапі. Не хочете, щоб він при цьому колупався в носі, пив пиво й посилав вас за піцею.

Тому Монахів проектували маючи за мету оригінальний дизайн і вміння їздити верхи. Це було важливо. Люди, ба навіть речі, верхи на коні виглядають щирішими. Тому йому залишили лише дві ноги, бо це було зручніше й дешевше, ніж звичайні сімнадцять, дев'ятнадцять або двадцять три; шкіру Монахам зробили рожеву замість пурпурової, м'яку та гладеньку замість вкритої дірками. Також їх обмежили лише одним ротом і одним носом, натомість давши додаткове око, тож загалом очей було два.

От така чудернацька істота вийшла. Зате вона вміла віртуозно вірити в найбезглуздіші речі.

Цей Монах почав ламатися, коли йому просто доручили повірити в надто багато речей за раз. Його помилково підключили до відеомагнітофона, який одночасно дивився одинадцять телевізійних каналів, і через це в Монаха згорів набір мікросхем нелогіки. Бо відеомагнітофон, звісно, мав лише дивитися ті передачі. Йому не треба було ще й вірити в них. Ось чому так важливо читати інструкції для користувача.

Тож після тижня віри в те, що війна — це мир, добро — це зло, що місяць складається з синього сиру, а Богові потрібно, щоб на певний рахунок надсилали багато грошей, Монах почав вірити в те, що тридцять п'ять відсотків столів — гермафродити і зламався остаточно. Чоловік у магазині Монахів сказав, що потрібна нова материнська плата, але потім зауважив, що нова, покращена модель Монах-Плюс удвічі потужніша, має нову багатозадачну фічу «негативної продуктивності», що дозволяє тримати в пам'яті водночас до шістнадцяти різних суперечливих ідей, не призводячи до системних помилок, що так дратують користувачів; удвічі швидша та щонайменше втричі красномовніша, і її можна було придбати за менші гроші, ніж коштувала заміна материнської плати старої моделі.