Фрэнк Херберт - Єретики Дюни

— Немає змоги зробити мене схожим на батька.

— Якщо вірити Таразі, ти маєш саме ті риси, яких вона вимагає. Я знаю про твої почесні шрами і про їхню цінність для нас.

Це лише підтвердило його попередній ментатський висновок. «Вони вже давно це планували. Вели для цього селекцію. Мене теж для цього вивели. Я — частка їхнього більшого плану».

— Тараза сподівається, що цей хлопчик стане грізним воїном, повернувшись до свого справжнього «я», — це й усе, що він відповів. Шванг’ю помовчала, якусь мить пильно дивлячись на нього, тоді промовила:

— Ти не повинен відповідати на жодне його питання про гхол, якщо постане така тема. Навіть не використовуй цього слова, доки я тобі не дозволю. Ми забезпечимо тебе всіма даними про гхолу, яких вимагатимуть твої обов’язки.

Холодно карбуючи слова для додаткового наголошення, Теґ сказав:

— Можливо, Превелебну Матір не поінформували, що я добрий знавець науки про тлейлаксанських гхол. Я стикався з тлейлаксу в битвах.

— Думаєш, ти достатньо знаєш про серію Айдаго?

— Айдаго мають репутацію блискучих військових стратегів, — промовив Теґ.

— То, може, великого башара не поінформували про інші характеристики нашого гхоли?

В її голосі, безсумнівно, було глузування. І ще щось: ледь приховані ревнощі та великий гнів. Мати навчила Теґа, як дістатися поглядом крізь її маски. Це була заборонена наука, і він ніколи не зізнавався, що здобув її. Вдав досаду і знизав плечима.

Та, очевидно, Шванг’ю знала, що він башар Тарази. Війська розставлено, граничну лінію проведено.

— За наказом Бене Ґессерит, — сказала Шванг’ю, — тлейлаксу внесли значні зміни в дотеперішню серію Айдаго. Його нервово-мускульну систему модернізовано.

— Без змін оригінальної особистості? — Теґ підкинув їй це питання начебто знічев’я, міркуючи, чи далеко вона зайде у відвертості.

— Він гхола, не клон!

— Я знаю.

— Справді? Він потребує найстараннішого тренінгу прана-бінду на всіх стадіях.

— Точнісінько Таразині накази, — промовив Теґ. — І ми всі їх виконуватимемо.

Шванг’ю схилилася вперед, не приховуючи роздратування.

— Тебе попросили тренувати гхолу, роль якого у певних планах є для нас усіх украй небезпечною. Як на мене, ти анітрохи не розумієш, що тренуватимеш!

«Що тренуватимеш, — подумав Теґ. — Не кого» . Цей хлопчик-гхола ніколи не був кимось для Шванг’ю чи будь-кого, хто протистояв Таразі. Можливо, цей гхола не стане кимось ні для кого, доки не повернеться до свого первинного «я», не оселиться міцно в цій первинній особистості Дункана Айдаго.

Тепер Теґ ясно бачив, що Шванг’ю приховує щось більше, ніж неявні застереження щодо проєкту гхоли. Вона була в активній опозиції, як його й перестерігала Тараза. Шванг’ю — ворог, а Таразині накази були недвозначними.

— Ти захищатимеш це дитя від будь-якої загрози.

Вафф зрозумів, що він знову в лашкарі. Цього разу ставка була дуже високою. Всечесна Матрона з Розсіяння зажадала його присутності. Повінда з повінд! Тлейлаксанські потомки з Розсіяння розповіли йому про цих страшних жінок усе, що могли.

— Куди страшніші за Превелебних Матерів Бене Ґессерит, — казали вони.

«І численніші », — нагадав собі Вафф.

Він не повністю довіряв і цим поворотцям, нащадкам тлейлаксу. Їхній акцент був дивним, манери ще дивнішими, а вір­ність ритуалам сумнівною. Як можна прийняти їх наново у Великий Кегл? Чи можливий обряд гуфрану, що очистив би їх після всіх цих століть? Годі вірити, що вони впродовж поколінь зберігали в таємниці секрети тлейлаксу.