Айзек Азимов - Фундація

Безсумнівно, найцікавішим аспектом історії Чотирьох королівств є дивний суспільний устрій, який був нав’язаний їм під час правління адміністрації Сальвора Гардіна…

Депутація!

Побачивши їх, Сальвор Гардін не відчув жодного задоволення. Навпаки, у нього з’явилося якесь неприємне передчуття.

Йохан Лі виступав за крайні заходи.

— Я не розумію, Гардіне, — сказав він, — навіщо нам потрібно марнувати час. Вони нічого не зможуть зробити до наступних виборів — принаймні законно — і це дає нам рік. Скажи їм, хай забираються під три чорти.

Гардін стиснув губи.

— Лі, ти ніколи нічому не навчишся. За ті сорок років, що я тебе знаю, ти так і не опанував витончене мистецтво підкрадатися до супротивника ззаду.

— Це не мій метод боротьби, — пробурчав Лі.

— Так, я знаю. Саме тому ти — та людина, якій я довіряю. — Він зробив паузу й потягнувся за сигарою. — Ми, Лі, пройшли довгий шлях з того часу, як спланували наш переворот проти енциклопедистів. Я старію. Мені шістдесят два. Ти коли-небудь замислювався над тим, як швидко пролетіли ці тридцять років?

Лі пирхнув.

— Мені шістдесят шість. І я не відчуваю себе старим.

— Так, але в мене не таке добре травлення. — Гардін ліниво затягнувся. Він уже давно перестав мріяти про м’який веганський тютюн, що існував у час його молодості. Ті дні, коли Термінус торгував із кожною частиною Галактичної Імперії, відійшли в забуття, як і всі добрі старі часи, — туди ж, куди прямувала вся Галактична Імперія. О космосе! Уже впродовж тридцяти років, після втрати зв’язків тут, на краю Галактики, увесь Всесвіт Термінуса складався з самої планети і чотирьох сусідніх королівств.

Як низько впала колишня велич! Королівства! У старі часи вони були префектурами, усі належали до однієї провінції, що, своєю чергою, була частиною сектора, а той — частиною квадранта, який належав до складу всеосяжної Галактичної Імперії. А тепер, коли Імперія втратила контроль над далекими куточками Галактики, ці маленькі групки планет, що відкололися від неї, стали королівствами — з оперетковими королями та знаттю, дрібними, безглуздими війнами й життям, що з пафосом тривало серед руїн.

Цивілізація занепадала. Ядерна енергія була забута. Наука згасала, перетворюючись на міфологію, — доки Фундація не втрутилася у справу. Фундація, яку Гарі Селдон саме для цього створив на Термінусі.

Його роздуми перервав голос Лі, який стояв біля вікна:

— Приїхали, — сказав він, — на спортивній машині останньої моделі, шмаркачі малі. — Він зробив кілька невпевнених кроків до дверей, а потім подивився на Гардіна.

Гардін усміхнувся й махнув рукою.

— Я наказав привезти їх сюди.

— Сюди? Навіщо? Забагато для них честі.

— А навіщо всі ці офіційні процедури з прийомом у мера? Я вже занадто старий для цієї бюрократії. Крім того, при роботі з молоддю лестощі йдуть на користь — особливо коли вони тебе ні до чого не зобов’язують. — Він підморгнув. — Сідай, Лі, і підтримуй мене морально. Мені це буде потрібно з молодим Сермаком.

— Цей хлопець, Сермак, — похмуро сказав Лі, — небезпечний. У нього є прибічники, Гардіне, тож не варто його недооцінювати.

— Хіба я колись когось недооцінював?

— Ну то заарештуй його. Можеш його в чомусь звинуватити просто зараз або пізніше.

Гардін проігнорував його останню пораду.

— Он вони, Лі. — У відповідь на дзвінок він натиснув педаль під столом, і двері відчинилися, від’їхавши вбік.

Ці четверо, що складали депутацію, зайшли, і Гардін помахом руки запросив їх сісти в крісла, що стояли півколом. Вони вклонилися й чекали, доки мер заговорить першим.

Гардін клацнув срібною кришкою портсигара з цікавим різьбленням, що колись належав старому Джорду Фарі з Ради опікунів у давно забуті часи енциклопедистів. Це був справжній імперський виріб від Сантанні, хоча сигари, що лежали всередині, були вже власного виробництва. Один за одним представники депутації взяли сигари й урочисто їх закурили.

Сеф Сермак був другим праворуч і наймолодшим з усієї групи. Він був найбільш цікавим — мав акуратно підстрижені щетинисті жовті вуса й запалі очі невизначеного кольору. Щодо інших Гардін відразу ж відкинув усякі сумніви — з облич було видно, що вони прості смертні. Саме на Сермаку слід зосередити свою увагу, це він уже під час свого першого терміну в міській раді перевернув цей статечний орган влади догори дриґом, і саме до нього Гардін звернувся: