Иван Ефремов - Туманність Андромеди

— Слухаю, мій Вітре, — тихо розсміялась вона, — йду додому.

Вухо Дар Вітра не пропустило веселості тону.

— Хоробра Ведо, заспокойтеся. Кожний, хто виступав по Великому Кільцю, колинебудь виступав уперше…

— Не витрачайте слів, щоб розважити мене, — вперто підвела голову Веда Конг, — я скоро прийду.

Екран погас. Дар Вітер причинив стулки і обернувся, щоб зустріти свого заступника. Мвен Мас увійшов широкими кроками. Риси обличчя і темнокоричневий колір гладенької блискучої шкіри свідчили про його походження від негритянських предків. Білий плащ спадав важкими складками з могутніх плечей. Мвен Мас стиснув обидві долоні Дар Вітра в своїх міцних худих руках. Обидва начальники зовнішніх станцій — колишній і майбутній — були дуже високими. Вітер, родовід якого йшов від російського народу, здавався ширшим і масивнішим за стрункішого африканця.

— Мені здається, сьогодні має статися щось важливе, — почав Мвен Мас з тією довірливою відвертістю, якою відзначалися люди ери Великого Кільця.

Дар Вітер знизав плечима.

— Важливе станеться для всіх трьох. Я віддам свою роботу, ви її візьмете, а Веда Конг уперше говоритиме із всесвітом.

— Вона дуже гарна? — напівзапитливо, напівствердно озвався Мвен Мас.

— Побачите. А втім, у сьогоднішній передачі немає нічого особливого. Веда прочитає лекцію з нашої історії для планети КРЗ 664456+БШ 3252.

Мвен Мас зробив у думці напрочуд швидке обчислення.

— Сузір’я Єдинорога, зірка Росс 614 — планетна система, відома з давніхдавен, але вони нічим особливим не відзначились. Я люблю старовинні назви й слова, — з ледь помітною ноткою вибачення додав він.

Дар Вітер подумав, що Рада вміє вибирати людей. Вголос він сказав:

— Тоді вам буде добре з Юнієм Антом — завідуючим електронними запам’ятовуючими машинами. Він величає себе завідуючим лампами пам’яті. Не від лампи — вбогого світильника старовини, — а від перших електронних приладів, незграбних, у скляних ковпаках, з викачаним повітрям, що нагадувало тодішні електричні світильники.

Мвен Мас розсміявся так щиро й відверто, що Дар Вітер відчув, як росте його симпатія до цієї людини.

— Лампи пам’яті! Наші пам’ятні сітки — коридори в кілометри завдовжки, складені з мільярдів елементівклітин! Але, — спохватився він, — я даю волю своїм почуттям, а не зрозумів необхідного. Коли заговорила Росс 614?

— П’ятдесят два роки тому. З того часу вони опанували мову Великого Кільця. До них усього чотири парсеки. Лекцію Веди вони почують через тринадцять років.

— А потім?

— Після лекції — прийом. Через наших давніх друзів ми дізнаємося про якінебудь новини по Кільцю.

— Через шістдесят один Лебедя?

— Ну, звичайно. Або іноді через сто сім Змієносця, користуючись вашою старовинною термінологією.

Увійшов чоловік у такому самому сріблястому одязі Ради Зореплавання, як і помічник Дар Вітра. Невисокий, жвавий, горбоносий, він викликав до себе прихильність гострим, уважним поглядом темних, як вишні, очей. Прибулий потер долонею свою круглу гладеньку голову.

— Я Юній Ант, — назвав він себе високим різким голосом, очевидно звертаючись до Мвена Маса.

Той шанобливо привітав його. Завідуючі пам’ятними машинами перевершували всіх своєю вченістю. Вони вирішували, що з одержаних повідомлень треба увічнити в пам’ятних машинах, що надіслати в лінії загальної інформації або палаци творчості.

— Ще один з бреваннів, — пробурчав Юній Ант, потискуючи руку новому знайомцеві.

— Що таке? — не зрозумів Мвен.

— Моя вигадка латинською мовою. Так я прозвав усіх, хто недовго живе, — працівників зовнішніх станцій, льотчиків міжзоряного флоту, техніків заводів зорельотних двигунів. Ну, і нас з вами. Ми теж не живемо більше половини нормальної тривалості життя. Що робити, зате цікаво! Де Веда?

— А хотіла прийти раніше… — почав Дар Вітер.

Його слова були заглушені тривожними музикальними акордами, які пролунали відразу за дзвінким клацанням на циферблаті годинника Галактики.

— Попереджувальний по всій Землі. Усім енергостанціям, усім заводам, транспортній мережі й радіостанціям. За півгодини припинити відпуск енергії і назбирати її в ємкісних конденсаторах у достатній кількості, щоб пробити атмосферу каналом спрямованого випромінювання. Передача забере сорок три проценти земної енергії. Прийом — лише на підтримання каналу, — вісім процентів, — пояснив Дар Вітер.

— Саме так я собі і уявляв це, — кивав головою Мвен Мас.