Александр Беляев - Зірка КЕЦ

Тюрін розсміявся задоволеним сміхом.

— Еге, земним астрономам про такий телескоп не доводиться й мріяти. Тільки труби ніякої немає. Хіба, підлітаючи, ви цього не помітили?.. Пробачте, щоб не забути, я мушу продиктувати кілька слів.

І він почав говорити фрази, пересипані астрономічними й математичними термінами. Потім плавно простягнув руку вбік і повернув важілець на чорному ящику, теж прив’язаному шнурами. Коли б ці рухи показати на екрані, глядачі були б певні, що механік надто повільно крутить ручку апарата.

— Автоматичний запис на стрічці, - домашній секретар, — пояснив Тюрін. — Захований у коробочці, працює бездоганно і їсти не просить. Це швидше, ніж записувати самому. Спостерігаю і тут же диктую. Машина й математичні обчислення допомагає мені робити. Про всякий випадок маю олівець і папір. Тільки не дихайте у мій бік. Так, телескоп… Такого на Землі не збудувати. Там вага ставить межу величині. Це в мене дзеркальний телескоп-рефлектор. І не один. Дзеркала мають у діаметрі сотні метрів. Рефлектори велетенських розмірів. І зроблені вони тут з небесних матеріалів, скло — з кристалічних метеорів. Я тут справжній промисел метеорів-болідів організував… Так, про що я… Хіба на Землі можна займатися астрономією? Вони там кроти проти мене. Я тут за два роки випередив їх на ціле століття. Ось почекайте, скоро мої праці опублікують… Візьміть планету Плутон. Що про неї знають на Землі? Час обертання навколо Сонця в добах знають? Ні. Середню віддаль від Сонця? Нахил екліптики [5] Екліптика — площина, в якій рухається Земля навколо Сонця. ? Ні. Масу? Густину? Силу ваги на екваторі? Час обертання на осі? Ні, ні і ні! Відкрили, називається, планету!.. Він по-старечому захихикав.

— А білих карликів, подвійні зорі? А будову галактичної системи? А загальну будову всесвіту? Та що й казати! Навіть атмосферу планет сонячної системи до пуття не знають! Досі сперечаються. А в мене тут відкриттів на двадцять Галілеїв стане. Я не хвалюсь цим, бо в даному разі не людина прикрашує місце, а місце людину. Всякий астроном на моєму місці зробив би те саме. Та й працюю я не один. У мене цілий штат астрономів… І коли хто був геніальний, то це той, хто придумав надземну обсерваторію. Так, Кец. Йому ми це завдячуємо.

Біля отвору щось заворушилось. І я побачив мавпеня, а потім кучеряву голову Джона. Глибоко застромивши пальчики в буйну шевелюру молодого негра, мавпеня сиділо в нього на голові.

— Товаришу професоре! Ви ще не снідали? — спитав Джон.

— Провались! — відповів Тюрін. Мавпеня верескливо закричало.

— Ось і Міккі те саме говорить. Випийте гарячого кофе! — наполягав Джон.

— Згинь, пропади! Забери геть свою крикуху!

Мавпеня кричало ще пронизливіше.

— Не заберу, поки не поснідаєте!

— Ну, гаразд, гаразд. Ось бачиш, уже почав, п’ю, їм.

Тюрін обережно підтягнув до себе балон і, відкривши кран трубки, трохи посмоктав.

Мавпеня і голова Джона зникли, але через кілька хвилин з’явилися знову. Так повторювалось доти, поки, на думку Джона, професор не наситився.

— І отак щодня, — зітхнувши, сказав Тюрін. — Просто-таки мучителі. Але сказати й так, без них я зовсім забуваю про їжу. Астрономія — це, молодий друже мій, така захоплююча річ!.. Ви думаєте, що астрономія — наука? Наука про зорі? Ні. Правду кажучи, це світогляд. Філософія.

“Почалося”, - з переляком подумав я… І, щоб уникнути небезпечної теми, спитав:

— Скажіть, будь ласка, чи потрібен справді біолог під час подорожі на Місяць?

Тюрін обережно повернув голову і подивився на мене допитливо, недовірливо.

— А ви що ж, про філософію і слухати не хочете?

Згадавши напучування Крамера, я поспішно відповів:

— Навпаки, я дуже цікавлюсь філософією, але зараз… залишилось мало часу, мені треба підготуватись. Я хотів би знати…

Тюрін припав до окуляра телескопа і мовчав. Невже розсердився? Я не знав, як вийти з ніякового становища.

Але Тюрін несподівано заговорив:

— Я нікого не маю на Землі. Ні дружини, ні дітей. В звичайному розумінні, я самотній. Але мій дім, моя батьківщина — вся Земля і все небо. Моя сім’я — всі трудящі світу, такі ж славні хлопці, як і ви.

Від цього несподіваного компліменту в мене полегшало на душі.

— Ви думаєте, тут, у цьому павучому закутку, я відірвався від Землі, її інтересів? Ні. Ми тут робимо велике діло. Ви ще познайомитесь з усіма науковими розгалуженнями Зірки Кец.

— Де з чим я вже познайомився в бібліотеці. “Сонячні стовпи”…