Александр Беляев - Небесний гість

— В той же час і від тієї ж фірми.

— Відколи це фірма «Вестінгауз»…

— Відтоді, як вона почала виготовляти слуг, ідеальних слуг.

«Це якийсь божевільний», — подумав Гане, з тривогою поглядаючи на відвідувача.

Мічель помітив занепокоєння в очах Гане і, усміхаючись, відповів:

— Вас це, можливо, здивує, але це так. Фірма «Вестінгауз» виготовляє механічних слуг. Комбінація телефону і принципів бездротового телеграфування — тільки й усього. Ваш наказ передається вібраційною хвилею в дев'ятсот коливань на секунду і навіть в тисячу чотириста коливань. Ці коливання сприймаються особливими вилочками, які перемінюють пази машинного слуги, і він виконує наказ. Я не стомлюватиму вас технічною стороною. Важливо те, що механічні слуги виконуватимуть усі ваші накази.

— Який же вони мають вигляд? Людей? — запитав Гане.

— Є різні, — відповів Мічель. — Деякі з цих механічних слуг — просто приховані апарати. Досить вам віддати наказ, і такий апарат увімкне електрику, пустить в хід електричне віяло, осяє кімнату прожектором, засвітить сигнальну лампу, приведе в дію електричну мітлу чи пилосос. Нарешті відчинить вам двері. Досить вам сказати, як у казці із «Тисячі і однієї ночі»: «Сезам, відчинись!» — і двері одразу ж відчиняться, впустять вас і зачиняться за вами.

— Як у казці?.. Гм!.. А ви самі знаєте цю казку? — запитав Гане.

— Сказати правду, забув, — відповів Мічель.

— Якщо мені не зраджує пам'ять, — пояснив Гане, — в цій казці мовиться про людину, яка, сказавши слова: «Сезам, відчинись!» — зайшла в печеру, сповнену скарбами, але, зайшовши, забула чарівне слово; кам'яні стіни зімкнулися за нею; вона не могла вийти назад, і її захопили розбійники…

— Виходить, фірма «Вестінгауз» удосконалила арабські казки. Якщо ви забудете чарівне слово, вам досить буде натиснути електричну кнопку, і двері відчиняться. Цього, сподіваюсь, ви не забудете. Компанія повністю гарантує справність своїх механічних слуг. Ми беремо всі витрати на себе і не утримаємо з вас жодного долара із завдатку, якщо слуги вас не задовольнять. Дозвольте прийняти від вас замовлення?

— Так відразу я не можу вирішити. Для мене це занадто незвичайна пропозиція.

— Тоді ми зробимо ось як. Сподіваюсь, ви дозволите мені продемонструвати деяких із наших механічних слуг. Це вам нічого не коштуватиме.

— Я, слово честі, не знаю, що вам сказати… Мічель, начебто справу було вже вирішено, встав, відкланявся і промовив:

— Завтра вранці, з вашого дозволу, я буду у вас. — І він пішов. Собака, вискочивши з-під лавки, довго гавкав йому вслід.

Цієї ночі Йоганн і його хазяїн спали дуже погано. Пропозиція Мічеля була привабливою, але Гане боявся будь-яких нововведень. Та страшні картини самотності лякали його ще більше. І коли Гане поринав у тривожний сон, йому здавалося, що він лежить сам, без слуги, павуки спускаються йому на голову, а по ковдрі бігають пацюки. Йоганнові не давали спокою ще страшніші кошмари: у правий бік дув холодом електричний вентилятор, потім раптом звідкись вискакувала величезна механічна мітла і вимітала його з кімнати. Йоганн тікав від неї, але не міг відчинити дверей і з жахом кричав: «Сезам, відчинись!..»

Уранці після сніданку прийшов Мічель з робітниками, які принесли ящики з механічними «слугами», і взявся за роботу.

— Ознайомте мене, будь ласка, з розташуванням вашого дому, — попросив Мічель, звертаючись до Гане.

— Із цієї вітальні, — пояснював господар, — двері ведуть у мою спальню. В правій стіні спальні — двері в кабінет, а в лівій — двоє дверей: одні в кімнату Йоганна, а другі — до ванної.

— Чудово. З цих дверей ми і почнемо електромеханізацію вашого дому. До вечора все буде готове.

В той час, як робітники знімали двері і вправляли в стіни механізми, Мічель пояснював призначення інших апаратів:

— Оцей ящик на коліщатках, з круглою щіткою — механічна мітла. Ви ставите її ось так, повертаєте оцей важіль, і мітла готова для роботи. Скажіть їй: «Мети».

— Мети! — верескливо крикнув Гане схвильованим голосом.

Але мітла не зрушила з місця.

— Її механізм реагує на нижчі коливання звуку, — зауважив Мічель. — Чи не можете взяти тоном нижче.

— Мети!..

— Ще нижче.

— Мети! — гукнув басом Гане. І мітла почала діяти. Коліщатка ящика закрутилися

разом із щіткою, що мала вигляд вала, і механічна мітла пройшлася по великій кімнаті, мов трактор по полю, обережно обминаючи перешкоди, дійшла до кінця стіни, сама повернула назад і рушила новою смугою.