Володимир Обручов - Плутонія

— Я думаю, між іншим, що це була зовсім не черепаха, а гліптодон, тварина з родини панцерних, що водилася на землі в пліоценову епоху третинного періоду поруч з величезними мурахоїдами, велетенськими лінивцями, мастодонтами і великими носорогами. Багато останків цих тварин знайдено в Південній Америці.

— Величезного мурахоїда ми, дійсно, зустріли в лісі, — нагадав Папочкін.

— Ця зустріч мене й навела на висловлену думку. Адже коли ми в більш північному поясі, поблизу границі льодів зустріли в живому стані такі скам’янілості, як мамонта, довгошерстого носорога, первісного бика, печерного ведмедя, велетенського оленя, які на землі жили в післятретинний час, то немає нічого дивного в тому, що далі на південь, де так тепло, збереглися форми ще більш давнього часу — пліоцену [22] Геологічна хронологія життя Землі така (від сучасності в глиб часів): В кожному періоді виділяють ще епохи; в третинному вони називаються: пліоцен, міоцен, олігоцен, еоцен і палеоцен. .

— А ще далі на південь, розвиваючи вашу думку, ми повинні зустрітися з ще давнішою фауною — міоценовою, еоценовою, крейдяною, юрською і т. д.? — запитав зоолог з деякою недовірою.

— Мене це зовсім не дивує, — зазначив Громеко. — З того часу, як ми відкрили цей дивний внутріземний світ, я перестав дивуватися чому завгодно і готовий вітати ігуанодонів, плезіозаврів, птеродактилів, трилобітів [23] Трилобіти - вимерлий загін ракоподібних; тіло трилобіта поділялось на три частини (звідки і назва) - головний щит, тіло з численних члеників і хвостовий щит. Появилися в кембрії і вимерли в пермському періоді. З іншими тваринами, про які говорить Громеко, ми ознайомимося далі. та інші палеонтологічні чудеса.

— В такому разі шкода, що ми не підстрелили мурахоїда і гліптодона! Чим ми зможемо довести їх існування? Гліптодона я навіть не сфотографував.

— Можливо ми зустрінемо їх ще раз.

— До речі, час поновити запас м’яса, — сказав Громеко, — інакше завтра доведеться їсти саме свиняче сало.

За час цієї балачки мисливці повільно піднялися схилом горба і досягли його гребеня, вздовж якого тягнулися вузькою смужкою досить густі кущі, між якими, на велику втіху Каштанова, були невеликі виходи гірських порід. Геолог негайно пустив у діло свій молоток, але Папочкін, який проліз уже крізь кущі, зупинив його окриком:

— Тихше, на тому схилі звіринець травоїдних.

Каштанов перестав стукати, сховав добутий зразок у кишеню і поліз крізь кущі; Громеко йшов за ним.

На південному схилі горба, ще більш положистому, вони побачили різноманітних тварин, що мирно паслися. Найближче до них була родина носорогів, дуже відмінних як від тих, що живуть в Індії та Африці, так і від довгошерстого носорога. Це були товсті, приземкуваті, коротконогі тварини, схожі швидше на невеликих гіпопотамів; але форма голови і короткий товстий ріг самця виявляли їх породу. У самки замість рога була тільки велика мозолеподібна гуля. Малятко, що гралося біля матері, було схоже на велику ліверну ковбасу; щоб дістатися до джерела молока, воно лягало на землю і боком пролазило під черево матері, яка, пересуваючись, придушувала його, що викликало невдоволене хрюкання скривдженого маляти.

Трохи далі на схилі паслося стадо великих слонів. Розглянувши їх у бінокль, Каштанов сказав, що це, напевне, мастодонти; вони відрізнялися від мамонта довгими й прямими бивнями, спадистим лобом і більш довгим тулубом.

Поруч з ними ходило кілька антилоп надзвичайної величини, буро-жовтих з чорними плямами, як у леопарда, з довгими шаблеподібними рогами. Вони пересувалися стрибками, бо задні ноги були значно довші від передніх; Громеко спершу думав, що це величезні зайці.

На узліссі були ще дивніші тварини, схожі почасти на жирафу, почасти на верблюда. На перших вони скидалися дуже довгою шиєю і головою з невеликими ріжками, а ознаками верблюда були бурий колір і форма тулуба з невеликим горбом. Пара цих тварин, в яких Каштанов упізнав родоначальника верблюда і жирафи, ходила понад узліссям, вільно зриваючи гілочки і листя на висоті чотирьох метрів від землі.

Найцікавішою здобиччю мисливцям здавалися антилопи та верблюдо-жирафи; тому вони й поділилися на три партії: Каштанов пішов обходом до верблюдо-жираф, Папочкін — до антилоп, а Громеко повинен був сфотографувати носорогів і мастодонтів.