Володимир Сидорчук - PRO БОУЛІНГ. Практичний посібник з боулінгу

У XV столітті в Європі «катання куль» стало настільки популярним, що британські королі Едуард II і Річард II були вимушені заборонити цю гру серед солдат, оскільки вони на неї тратили набагато більше часу, ніж на вправи в стрільбі, фехтуванні і верховій їзді. І тільки потім, в колоніальні часи, ця гра була завезена в Америку.

Поступово гра в кеглі (боулінг) придбавала популярність. Перші загальнодоступні боулінг-центри (алеї боулінгу) відкрилися в Лондоні у XV столітті. Сам термін «алея» означав закритий корт для боулінгу. Пізніше боулінг-центри стали розташовуватися поруч з суспільними місцями і місцями відпочинку (тавернами і готелями), оскільки там було більше бажаючих пограти.

Постаті, як зіграли значну роль в історії Англії, віддали належне модному захопленню. Одним з них був сер Френсіс Дрейк, знаменитий англійський адмірал і мореплавець, обітнувший земну кулю, котрий жив в 1540—1596 роках. Він, частково прославився тим, що відмовився припиняти гру, коли йому доклали, що наближається невловима іспанська армія. Середньовічні хроніки свідчать: «В той час як Дрейк та інші офіцери англійського флоту захопливо грали в кеглі в безсмертному матчі на Плимут-Хоу, а відбувалось це пополудню 19 липня 1588 року, невелике військове судно ввійшло в гавань. Його командир доклав, що в ранком у берегів Корнуолла була замічена іспанська армада, але Дрейк настояв на продовженні матчу, заявив, що часу ще багато для того, щоб виграти гру і розбити іспанців».

Неодноразово робилися спроби заборонити цю гру. У XVІІІ столітті один суддя намагався закрити всі місця в Лондоні і його околицях, де грали в Скітлз, Голландські кеглі і інші різновиди боулінгу. Тому в багатьох місцях стали грати в гру під назвою «Надути Правосуддя», в якій замість 9 кегель були вириті 9 ямок. Природно, судді і в голову не прийшло заборонити цю гру попри те, що вона сильно нагадувала боулінг. Гра відрізнялася тільки тим, що гравцям тепер треба було попасти в отвори кулею.

У Нідерландах також грали в кеглі, і саме звідти у XVII столітті гра потрапила в Америку, всупереч поширеній думці про американське походження цієї древньої гри. Тоді в Америці її називали «Голландські кеглі» (Dutch pins). На території сучасного Нью-Йорку досі існує квартал «Боулінг Грін» (Bowling Green – лужок для гри в кулі), де жили голландські переселенці.

Однак привілей поширення боулінгу в Новому Світі належить німцям. Перші поселенці з Німеччини з'явилися в 1683 році, до цього часу німці складали третю по величині етнічну групу білої раси в колоніях.

Гра швидко завойовувала Америку – від зручних лужків до особняків великих промисловців, де стало модно встановлювати доріжку для боулінгу. Скоро люди почали грати на гроші, що викликало суспільний осуд. У результаті влади деяких штатів оголосили поза законом «гру в кулі з 9 кеглями», як тоді називався сучасний боулінг. Щоб обійти цю заборону, аматори боулінгу додали додаткову кеглю – так з'явився варіант гри з 10 кеглями, найбільш поширений сьогодні. Так гра отримала назву «боулінг», від англійського дієслова «bowl» – «котити кулі».

Оскільки в Нью-Йорк переїхала найбільша кількість німецьких переселенців, місто стало столицею боулінгу в Америці ІХХ століття. Перший закритий боулінг-центр («Кнікербокер» з доріжками з обпаленої глини) відкрився 1 січня 1840 року в Манхеттені. Поступово боулінг-центри в закритих приміщеннях набули в Нью-Йорку величезної популярності. На Бродвеї від вулиці Барклі до 18 вулиці, доріжки можна було побачити на кожному кроці.

Перша Національна Асоціація Боулінгу (NBA) була заснована в 1875 році делегатами від дев’яти боулінг-центрів з Нью-Йорку і Брукліну, які зібралися в Херманіа-холл. Асоціацією були встановлені певні правила, що стосуються розміру кулі, видалення збитих кегель з доріжок і установки центральної кеглі. У 1880 році ці правила були видані вперше, хоча як і все перше, не отримало належного визнання. Дехто описував боулінг як гру, в яку грають так, як кожному надумається. У 1890 році була заснована Американська Ліга Боулінгу (ABL), яка ввела поняття гри, що складається з 20 кидків, таким чином в турі залишалося тільки два кидки замість трьох. У зв'язку з цим, максимально можливе число очок становило 200, яке можна було отримати вибивши послідовно 10 страйків. ABL також знизило висоту кегель до 15 дюймів (і в цей час стандарт висоти рівний 15 дюймам). Багато які гравці не були згодні з такими нововведеннями, що привело до занепаду організації. У 1891 році була створена Американська Ліга Гравців-Аматорів Боулінгу (AABL), яка також встановила 20 кидків в грі і заборонила грошові призи на турнірах з боулінгу. Однак така ідея була абсолютно не привабливою, тому під тиском Організації Боулінг-центрів Нью-Йорка, вказана Ліга була невдовзі закрита.