Любий, ти повинен знати, чому стається саме так. І що потрібно робити, щоб не ускладнювати собі життя та іншим. Навчити тебе не можу. За тебе пройти шлях твого життя – теж. Тому читай і сам обирай, як жити.
Котик Марко
Котик:
Я котик чорненький,
Лагідний і чистенький,
Люблю їсти вишні спілі.
Лапки чорні, вуса білі,
Очі зелені, а не сині.
П’ять білих волосинок на спині.
Зараз не видимий для вас,
В мені записаний минулий час,
Слова й бажання, дитячий сміх,
Вірним був для ваших втіх,
Все в мені тепер вашим є,
Ви не видиме життя моє.
Бережу ваше добро і сльози,
Мене не лякають грози,
Вашим помічником працюю тепер,
Не жалкуйте, що я помер.
В мені ваші помилки і вдача
Риси характеру – тяжка задача
Стаються під час спілкування,
Знаю все, ви моє навчання.
Я такий, якими ви є емоційно,
Тим і живу постійно.
«Я»: Лііі, скажи мені, будь ласка, чому ми не чули, не бачили та й не знали про присутність в квартирі котика, після того як він пішов із життя?
Лііі: А ви й не могли чути, адже ваш котик має набір саме ваших емоцій. Ви не мали шкідливих та руйнівних звичок. Жили мирно, не створювали при житті програм руйнації одне одного.
«Я»: А що таке, програми руйнацій?
Лііі: Це – погані слова за допомогою котрих одні люди мають силу впливати на інших: волею, чужі плани, наміри.
«Я»: Для чого люди створюють програми? Чи шкідливо це для самої природи котів? Яку загрозу вони несуть конкретно для котика? Наш котик був чорненьким, а їх серед людей прийнято боятися.
Лііі: Шкідливо як для котиків, так і для людей. Адже жива енергія котика відповідно природі своїй не несе жодних проблем в світі тваринному. Згусток негативної програми, створеної спеціально людиною, може мати магічний характер або проявлятися у формі емоції. Емоція руйнівного характеру вписується в живе поле тварини. Ще за життя тваринка стає носієм негативної емоції її хазяїна. Їхні енергетичні оболонки стають не схожими на тваринний світ. Тому простір роду котів вже не приймає таких у свій тваринний світ. Їхнє поле насичене руйнівними програмами, а самі вони стають носіями таких програм. Дух котика стає примарею. Він вічно шукатиме дорогу додому. Людські вчинки і маніпуляції заважатимуть йому у цьому. Занапастила людина живу природну енергетику тваринного світу, а тим самим – і свою, людську. Це і є сміттям в просторі, яким ви дихаєте. Часто, ці енергетичні паразити виростають настільки великими, що потім здатні весь рід зруйнувати вщент. Це вже розумна істота, яку у народі називають Дідьком. Все, що ви створюєте на основі живих енергій, з часом переростає в загрозу для вас самих.
«Я»: Як же довго житимуть енергії нашого котика, і куди ж вони дінуться з часом?
Лііі: Житимуть доти, доки житимете ви. А він для вас, наче ощадбанк, де ваші гроші лежать. Коли комусь з вас потрібен буде свій емоційний запас, то котик віддасть його із задоволенням. Йому легше і вам на користь. Але ви зможете взяти тільки той потенціал, який був там залишений. Звідти пішло ритуальне поклоніння тваринному світові, що мало на меті – збереження потенціалу роду або сім'ї. Воно здійснювалось через повагу і любов до тваринки та чемне ставлення до неї. Таким чином створювались тотеми і анти тотеми, котрими до сьогодні користується система астрології та магії. І це не погано не добре. Так потрібно. А от для чого саме – поки що вам знати не потрібно. Лише певний пласт знань буде відкрито на певний період часу.
Лулу
А я ЛУЛУтеж чорненька,
Лапки і пляма на животі, біленька,
Руда клякса на спині,
Ви не винні.
Люди не знають,
На яку біду наражають,
Себе і діточок своїх,
Нас купують для своїх втіх,
Котиків і собачок,
Навчаючи хлопчиків і дівчаток,
Любити навколишній світ,
Ми любимо вас вашим почуттям,
Не жертвуйте дитячим життям,
Шкода мені, Марино, тоді
Що через мене була в біді,
Зараз в нагоді тобі я стану,
Не жалкуй, любити не перестану.
«Я»:Скажи Лулу, чи однаковими є ваші з котиком шляхи в невидимому світі? Чи переплітаються ваші з ним долі?
Лулу: Ми одне одного знаємо, тому що в однаковій ситуації опинилися. Наче магнітом причеплені до ваших життів. Нам роботи вистачає. Адже ваші діти в різних місцях знаходяться, За кожним з вас ми спостерігаємо і повинні оберігати.
Читать дальше