Дмитро Чобіт - Макуха

Голова партії «Єдиний центр», народний депутат України Ігор Кріль так оцінив дії Ю. Луценка: «Насправді за такими заявами лідера Народної самооборони стоїть БЮТ». Його слова цілком відповідали дійсності. Проте вимога Ю. Луценка мала яскраво виражений скандальний характер і поширювалася усіма ЗМІ, створюючи тим тиск на главу держави. Через кілька днів цей же Ю. Луценко вже прямо звинуватив президента, що він готує Юлі «Сталінград на київських виборах». А де докази, пане міністре внутрішніх справ? Це перше. І друге: Сталінград - як провальну поразку на виборах - сама ж Юля Володимирівна підготувала всією своєю нікчемною діяльністю, тому, як кажуть росіяни: «Нечего на зеркало пенять, коли рожа крива».

Додав вогню по табору Президента і самооборонець Давид Жванія: якраз у ці дні він зробив сенсаційну заяву, що Віктора Ющенка ніхто не отруїв. Ця тема теж стала домінуючою у пресі і на телебаченні. Особливо старалися тимошенківські видання, які ліпили з Ю. Луценка і Д. Жванії ледь не жертв політичних репресій, життя яких опинилося мало не під загрозою. 28 травня «Вечерние вести», які ніколи нічого серйозного не друкують без відома Ю. Тимошенко або О.Турчинова (знаю це із власного досвіду), на першій сторінці опублікували аншлаг із портретом Ю. Луценка: «Луценко намекнул, что его жизнь под угрозой».

Перша сторінка газети «Вечерние вести» від 28 травня 2008 р.

До вищезгаданих скандалів додали ще один - з американською фірмою «Венко» і питанням розробки шельфу Чорного моря. До речі, це вкрай неоднозначне і непросте питання.

Всі скандали і провокації, влаштовані Ю. Тимошенко та її сателітами у період блокування бютівцями трибуни Верховної Ради, мали чітку мету - створити ілюзію інших проблем, перекласти вину на Президента та його секретаріат, змусити людей сприймати події у визначеному для них ракурсі, переключити увагу суспільства із скандального блокування роботи парламенту на інші скандали і тим обілити свою скандально-провокаційну суть. Тобто діяли - як у випадку з лісовою пожежею, коли її гасять зустрічною. Цього разу значною мірою це Ю. Тимошенко вдалося. Та чи довго ще так триватиме надалі?

Бездарна діяльність уряду Ю. Тимошенко призвела до небаченої за останні 10 років інфляції та шаленого росту цін. Ці фактори стали основними причинами падіння популярності прем'єра та її рейтингу. Вірна своїй традиції скандал перекривати ще більшим скандалом, Ю. Тимошенко і вдалася до авантюри щодо блокування трибуни Верховної Ради 13 травня 2008 р. Внаслідок виник такий скандал, що всі нараз забули про інфляцію, ріст цін і почали говорити про блокування парламентської трибуни. Із публікацій та радіо- і телепередач народ дізнався, що Ю. Тимошенко вдалася до таких дій заради народу - аби негайно прийняти «пакет антиінфляційних законів» та вгамувати інфляцію і ріст цін на товари першої необхідності. У такий підступно-скандальний спосіб і відвернули увагу суспільства від справжньої проблеми.

А для того, аби закріпити нові месиджі (напрями), залучили всю пропагандистську індустрію БЮТ: газети «Вечерние вести», «Свобода», «Високий замок», суто партійні видання, організації ВО «Батьківщина», ну і, звичайно, - вождів БЮТ та парламентську фракцію.

На засіданнях фракції БЮТ перед депутатами ставилось завдання, аби вони під час зустрічей із журналістами та виборцями наголошували на тому, що: В. Ющенко перший почав війну з Кабміном; уряду не дають працювати; йде протистояння президента і прем'єра, причиною якого є майбутні президентські вибори; недруги всіляко намагаються понизити рейтинг Ю. Тимошенко, тому впродовж кількох місяців у парламенті саботувалося прийняття життєво важливих для країни антиінфляційних законів; у БЮТу вже не було іншого способу, як вдатися до блокування. Окрім цього, депутати повинні наголошувати на тому, що протистояння у парламенті шкідливе для країни, воно може стати наслідком втрати Криму(!) та створить незбориму перепону для вступу до НАТО і ЄС. Про реалізацію на практиці цього набору настанов можна прочитати у бютівських виданнях та публікаціях депутатів БЮТ за період із 15 травня до 7 червня 2008 р. Ось, наприклад, як починалася редакційна стаття спецвипуску № 6 газети «Вечерние вести»: «Виктор Ющенко первым начал фактическую войну с Кабмином и, похоже, все не успокоится, жертвуя стабильностью в стране…» А ось витяг з інтерв'ю львівській газеті «Експрес» від 22 травня 2008 р. народного депутата від БЮТ Віктора Терена (Тарана): «Престиж України на міжнародній арені просто нівелюється. Якщо криза нашої влади буде поглиблюватися, то в грудні нам знову не бачити приєднання до ПДЧ, як своїх вух!» І це стверджувала людина, яка блокувала парламентську трибуну, підпирала двері стільцем і не допускала у сесійний зал Верховної Ради України Президента України В. Ющенка на очах численних представників дипломатичного корпусу! Між іншим, Віктор Терен - один із ініціаторів створення Народного Руху України, письменник, - як він докотився до такого життя у команді жінки з косою, для мене велика загадка.