Левко Лукьяненко - Маршал Жуков і українці у другій світовій війні

6. Листівка газети «Радянська Україна».

Смерть німецьким окупантам! 25 червня 1943 р. До всіх націоналістів…

… Бандера ж прибув на Україну на німецькій тачанці. Українці добре пам'ятають, як не так давно Бандера та його прихвостні влаштували були «урочисту поїздку» до німців у спеціальному поїзді. [13] [13] Косик В. Україна і Німеччина в Другій світовій війні. - Париж-Нью-Йорк-Львів, 1993. - С. 616.

7. Зі звернення Президії Верховної Ради УРСР.

Київ, 12 січня 1944 р.

… Таким чином українсько-німецькі націоналісти хотіли послабити наш народ у боротьбі, роз'єднати наші сили, нацькувати брата на брата. Не дайте їм обдурювати себе! Знищуйте цих шахраїв - агентів німецьких загарбників!

Українське-німецькі націоналісти насправді є спільники Гітлера… Будучи агентами гітлерізму, українські націоналісти хочуть перетворити Україну на колонію німецького імперіалізму, а український народ - на рабів німецьких баронів і поміщиків (…)

Голова Президії Верховної Ради УРСР М. Гречуха

Голова Ради Народних Комісарів УРСР Л. Корнієць

Секретар ЦК КП/б/У М. Хрущов. [14] [14] Косик В. Україна і Німеччина в Другій світовій війні. - Париж-Нью-Йорк-Львів, 1993. - С. 620.

У місті Городні на Чернігівщині живе член ОУН (тепер член УРП) Іван Покровський. У час національно-визвольних змагань він діяв на Волині. Так ось, він розповідав, що окрім листівок німецьких, які звинувачували ОУН-УПА в прислужництві Москві, і радянських, які звинувачували ОУН-УПА у прислужництві Гітлеру, бували ще й польські листівки, що також звинувачували ОУН-УПА у прислужництві іноземцям.

До речі, організацію «Українська робітничо-селянська спілка», за створення якої мене в 1961 році присудили були до смертної кари, також звинуватили в зраді. І чекісти серед рідні, членів організації поширювали чутки, що ми - агенти ЦРУ.

Коли я відбував кару в Мордовському концтаборі разом з повстанцями УПА, ті розповідали, що в триденному бою біля міста Колки на загони УПА з одного боку наступали німці, а з другого - червоні партизани!

Таким чином, для радянської комуністичної влади українські повстанці були більшими ворогами від німецьких фашистів! Відвойовуючи в німців Україну, Московська імперія одночасно душила національно-визвольний рух українців за незалежність і для цього в німецькі тили спрямовувала партизанські загони, які боролися не так проти німців, як проти українських повстанців. Ось приклади.

«У серпні 1943 року більше двох тисяч радянських партизанів прийшли з Білорусі, щоб узяти під свій контроль райони Ковеля й Любомля (контрольованих ОУН-УПА). Після тривалих боїв вони змушені були відійти, зазнавши тяжких втрат (більше півтори тисячі вбитими й пораненими)». [15] [15] Літопис УПА. - Т.2. - С. 129. Чого вони лізли в чужу землю?!

Наприкінці липня 1943 року відділи УПА повністю розгромили велике формування Михайлова (500-800 партизанів), що діяло в районі Кам'янця-Подільського й Рівного.

Ось як діяли ваші: замість разом воювати супроти німців, вони воювали проти українських повстанців!

А щоб Україна не вирвалася з імперії на свободу, імперія найжорстокішими методами душила її. Наведу декілька свідчень з російських джерел.

Журнал Верховної Ради РФ «Родина», № 6-7, 1991 р. пише: «Аресты и депортации, предпринятые НКВД сразу же после вступления Красной Армии в Западную Украину, продолжались вплоть до вступления немецко-фашистских войск в эти районы. По некоторым данным, лишь в 1939-1940 годах без суда и следствия было выселено в восточные районы СССР 1400000 жителей Западной Украины и Западной Белоруссии». Кондратьев у статті згадуваного журналу «Родина» наводить розповідь одного фронтовика, який пояснив, що «находился в спецподразделении, созданном из энкаведешных войск. Таким образом, эти фальшивые бандеровские отряды возбуждали недовольство населения против Бандеры». [16] [16] Кондратьев В. Оплачено кровью//Родина. - 1991. - №6-7. - С.8. Ось вони, провокаторські методи Російської імперії.

Професор Володимир Косик пише: «У боротьбі з нацистською Німеччиною загинули тисячі українських патріотів, членів ОУН… Тисячі інших опинилися в тюрмах і концентраційних таборах. Степан Бандера і Ярослав Стецькр були ув'язнені в концентраційному таборі Заксенгаузен… Двох братів Бандери, депортованих в Аушвіц, було вбито, як і багатьох інших членів ОУН і звичайних українських патріотів… Отже, уже в липні 1943 року 12 областей України стали на шлях збройної боротьби проти окупантів за Самостійну Соборну Українську державу». [17] [17] Косик В. Україна і Німеччина в Другій світовій війні. - Париж- Нью-Йорк-Львів, 1993. - С.380.