Олесь Бердник - Золоті Ворота

Здесь есть возможность читать онлайн «Олесь Бердник - Золоті Ворота» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Київ, Год выпуска: 2008, Издательство: Смолоскип, Жанр: Публицистика, Поэзия, Философия, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Золоті Ворота: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Золоті Ворота»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

«Вся моя літературна та громадська діяльність була спрямована до розкриття у читача вищого космічного рівня мислення, чуття, творчості», — писав Олесь Бердник. Славнозвісний фантаст-дисидент належав до тих рідкісних людей, які здатні відкинути все тимчасове і поверхове, думати одвічними архетипами, жити категоріями Всесвіту, Світла, Любові.
Але пориваючись до вищих сфер, Олесь Бердник ніколи не забував і про Матір-Націю, любов до якої сформувала його творчу сутність. Тож прикметно, що у віршах, містеріях, самвидавних та друкованих статтях, інтерв’ю, котрі увійшли до ЦЬОГО тому, нерідко стоять поруч два слова — Дух і Україна.

Золоті Ворота — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Золоті Ворота», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Основна теза всіх ортодоксальних релігій гріховність, нікчемність Людини. Людина розірвала зв’язок з тим,хто нібито створивїї, порушивши певну угоду, спілку, дружбу. Таким чином вона була відділена від первісного Світу Єдності і змушена жити у сфері смерті й безвиході. Апологети «бога світу цього» вловлювали впродовж тисячоліть на цей гачок нестійкі та боязкі душі, прищеплювали їм ідеї страху, покори й приреченості. Це ставало вродженою сутністю. Надія була тільки на милість невідомого Судді, Але Суддя не маніфестував себе, зате його земні креатури невтомно запалювали смертні вогнища для Синів Правди.

А коли дух Людини забунтував супроти одвічної приреченості, розпочавши епоху вільного Пізнання, то він недовго радів: Сатана під виглядом Науки випустив іншого звіра «з рогами ягняти». Якщо Людина релігійного світогляду ще могла сподіватися на милість Бога, то людина «наукового» світогляду — мізерна пилинка перед порожнечею космічної безодні. Вона повисла у холодній невимірності Часу-Простору, розіп’ята раціоналізмом на хресті смертності й тимчасовості.

Така маніпуляція свідомістю поколінь від давнини до наших днів новела людство на манівці прагматизму, псевдопізнання, бездуховності. Така маніпуляція кидала психіку з одної програми до іншої, не даючи розвинутися органічному Зерну Духа, Сокровенній Суті Людини.

Може, хтось скаже, що люди віддавна донині мріють, ідуть до якоїсь мети, радіють, будують держави, сім’ї, федерації, царства, партії, філософії, храми.

Хай так! Але який результат? Куди вони прийшли? Що сяє їм попереду?

Раз ми зіткані з псевдореальності (а не безумовно), то ми не маємо права ставити мету, бо всяка мета буде фальшива і стане пасткою, із якої потім треба вибиратися. Такі лабіринти Мінотавра людство мурувало не раз: імперії, царства, церкви, партії, ідеології — чого тільки людство не спробувало, віддаючи в жертву Звіролюдині найкращих своїх синів і свої сили! І який був критерій тих прагнень? Страх або обман!

Уже цей критерій показує, то всі прагнення людства (крім сокровенних) посіяні ворогом життя — Сатаною.

Можна прийняти один-єдиний критерій — радість (або Любов, або Свободу, або Істину, що одне й те ж).

Сказано: пізнайте Істину і вона звільнить вас!

Я додам — йдіть до Радості Світу, лише вона може дати сенс і мету життя.

Справді приклади до всіх людських замірів критерій Радості, і побачиш, то всі вони — не від Бога, не від Духа, а від Темряви.

Де ж вона — Радість? Де загубилася? Що заважає віднайти її? Чи вона в далеких країнах, чи на інших зірках, чи в незримих сферах?

Світовий Базар заважає людям почути нечутний голос Правди, який давно прозвучав над світом з вуст Дитяти Предвічного.

По всесвітньому базару
Я століттями блукаю…
Із ягнятами у парі
Лева грізного стрічаю.
У злодіїв знахабнілих
Люд купує власні речі,
І, зітхаючи несміло,
Підлим цінам не перечить.
Жеребців праісторичних
Пропонують конокради
Для видовищ ідилічних,
Для ганебного параду.
Все змішалося у вирі
Велелюдного базару —
Люди воєн, люди миру,
І реальності й примари!
Пропонують черні п’яній
Із-під смокінгів та мантій
Низки перлів череп’яних
І фальшивих діамантів.
Лише я в юрбі никаю
Не для жадоби грабунку,
— Власне серце відкриваю
Для безцінного дарунку.
Чорним роєм ходять люди,
Серце мацають скептично:
— А навіщо годна буде
Річ тривожна і незвична?
Я пояснюю потиху:
— Вірне серце — друг надійний,
З ним не згинеш серед лиха,
Вир здолаєш неспокійний,
З ним перейдеш довгі гони.
Як у казці дивовижній!..
— Хай від казки бог боронить,
Не протягнеш з нею й тижня!
Непотрібні нам химери
Совістливі, бунтівливі:
Зробим серце з полімерів —
Безвідмовне і щасливе!
По базару я никаю,
Людям щирість пропоную,
Та ніяк не напитаю,
Хто дарунок мій купує!
Все даремно, все даремно!
Цілі всі мої товари.
Над базаром вечір темний,
В небі плинуть сірі хмари…
Люд розходиться додому.
Я тамую в серці муку,
Пересилюю утому
І кладу Любов їм в руки…
— Ось, погляньте, любі друзі.
То коштовність не маленька,
У скорботі і у тузі
Вам служитиме вірненько!
Люди дивляться, хихочуть.
Потішаються з Любові.
І ніхто її не хоче
Навіть даром, безкоштовно…
А базарище пустіє.
Наливається імлою…
А у небі Зорі мріють
І… сміються наді мною…

Воістину, сміються над нами Далекі Світи, бо ми сидимо на найбільшому Скарбі Світу, а порпаємося в покидьках, у смітті, в огризках Духу, в сутінках Буття.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Золоті Ворота»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Золоті Ворота» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Золоті Ворота»

Обсуждение, отзывы о книге «Золоті Ворота» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x