Данило Яневський - Загублена історія втраченої держави

Підраховано за: Вестник партии народной свободы. – 1917. – 22 июня. – С. 20—25; 31 августа; 12 октября. – С. 40.

Астрахан Х. Большевики и их политические противники… – С. 187. На противагу цій точці зору деякі дослідники стверджували, що з літа 1917 р. чисельність та вплив партії катастрофічно впали. – Див.: Спирин Л. Классы и партии в гражданской войне в России (1917—1920 гг.). – М., 1968. – С. 43.

Приднепровский край. – 1917. – 26 октября.

Народная воля. – 1917. – 7 сентября.

Одесский листок. – 1917. – 21 сентября.

Русская жизнь. – 1917. – 3 октября.

Вестник партии народной свободы. – 1917. – 9 ноября. – С. 31.

Кармазіна М. Ідея державності… – С. 98.

Кармазіна М. Ідея державності… – С.118, 216—231, 232, 236, 237, 243, 244, 246, 248—258, 278, 288.

Стрілець В.В. Українська радикально-демократична партія: витоки, еволюція, діяльність (кінець XIX століття – 1939 рік): Дис… д-ра іст. наук: Київський національний унт імені Тараса Шевченка. – К, 2004. – 32 с – С. 10. (Далі – Стрілець В.В. Українська радикально-демократична партія: витоки, еволюція, діяльність… (2004)).

Натомість інший дослідник, Л. Могильний, дійшов висновку, що серед лідерів ліберальних партій хіба «не існувало єдиної думки про спосіб здобуття автономії для України». Одні (УДП та УРДП) вважали, що автономію буде отримано з рук Загальноросійських Установчих зборів; інші (УРП) «схилялись до думки про проголошення автономії українським парламентом». – Див.: Могильний Л.П. Українські ліберально-демократичні партії в Російській імперії на початку XX століття: Дис… канд. іст. наук: Київський національний унт імені Тараса Шевченка. – К, 2002. – 15 с – С. 9. Характерним у цьому відношенні є приклад одного із засновників ТУПу, у 1917—1920 рр. – лідера Українського Тимчасового революційного комітету Петрограда, згодом – губернського комісара Буковини та Генерального писаря, посла УНР в Туреччині, автора 9 книжок та понад 140 статей (це – тільки до 1916 р.) О. Лотоцького. Чи не одинокий діяч, який вийшов зі складу Генерального Секретаріату, оскільки не був згодний із «зайвим радикалізмом українських соціалістичних партій», лише «вірив у соборну Україну». Віра ж, як відомо, обґрунтування правом не потребує. Див.: Дудко О.О. Життєвий шлях, громадсько-політична, науково-педагогічна діяльність Олександра Гнатовича Лотоцького: Дис… канд. іст. наук: Київський національний унт імені Тараса Шевченка. – К., 2005. – 20 с – С. 12, 13, 14.

1917 р. ТУП, як відомо, неодноразово змінював свою назву, а саме: Спілка українських автономістів-федералістів (СУАФ, березень), Українська радикально-демократична партія (УРДП, квітень), Українська партія соціалістів-федералістів (УПСФ, червень). За влучним висловом В. Стрільця, «ТУПбув формою існування УРДП»: Стрілець В.В. Українська радикально-демократична партія… (2002). – С. 52.

Стрілець В.В. Українська радикально-демократична партія… (2002). – С. 68; Стрілець В.В. Українська радикально-демократична партія… (2004). – С. 12.

Стрілець В.В. Українська радикально-демократична партія: витоки, еволюція, діяльність… (2002). – С. 79, 107,108, 116, 117.

Стрілець В.В. Українська радикально-демократична партія: витоки, еволюція, діяльність… (2002). – С. 51, 60, 76, 77, 110, 111.

Стрілець В.В. Українська радикально-демократична партія: витоки, еволюція, діяльність… (2002). – С. 94, 97, 107, 108, 110, 111, 114, 116, 117, 121.

Див.: Могильний Л.П. Українські ліберально-демократичні партії в Російській імперії… – С. 8.

Стрілець В.В. Українська радикально-демократична партія: витоки, еволюція, діяльність… (2004). – С. 15, 16; Стрілець В.В. Українська радикально-демократична партія: витоки, еволюція, діяльність… (2002). – С. 109, 111, 114, 159.

Піскорський О.В. Українська демократично-хліборобська партія: ідеологія, досвід, уроки: Дис… канд. політ. наук: Львівський національний унт ім. Івана Франка. – Львів, 2001. – 16 с – С. 10—11, 12, 13.

Курас И.Ф. Торжество пролетарского интернационализма и крах мелкобуржуазных партий на Украине. – Киев, 1978. – С. 109.

Робітнича газета. – 1917. – № 149, 3 жовтня; № 150, 4 жовтня.

Борьба. – 1917. – № 96, 8 сентября; Робітнича газета. – 1917. – № 134, 14 вересня. За 10 днів інший партійний орган – «Воля», видання Бюро ЦК УСДРП – в числі 10 від 24 вересня поінформував: у роботі обласної партконференції «Південно-Західної України» взяли участь 70 представників організацій Харкова, Полтави, Одеси, Катеринослава, Донецького та Криворізького басейнів та інших місць. При модусі представництва 1 делегат від 40 партійців це означає, що чисельність представлених сягала 3500, у т. ч. 1900 в Катеринославі.