Данило Яневський - Загублена історія втраченої держави

Там само. – С. 93, 94.

Реєнт О. Україна в імперську добу (XIX – початок XX ст.). – Київ, 2003. – 334 с – С. 111.

Розовик Д.Ф. Національно-культурне будівництво… – С. 22, 24.

Реєнт О., Сердюк О. Перша світова війна і Україна. – Київ: Генеза, 2004 р. – 473 с – С. 7.

Тут і далі вік подається станом на 1917 р.

Валіон О.М. Роль М. Грушевського у національно-культурному відродженні українського народу (кін. ХІХ – поч. ХХ ст.): Дис… канд. іст. наук: Тернопільський держ. педагогічний ун-т ім. Володимира Гнатюка. – Тернопіль, 2003. – С. 9, 15.

Будз В.П. Філософія історії Михайла Грушевського: Дис… канд. філос. наук: Львівський національний унт ім. Івана Франка. – Львів, 2001. – 20 с – С. 10.

Там само. – С. 11, 16.

Валіон О.М. Роль М. Грушевського у національно-культурному відродженні… – С. 15.

Будз В.П. Філософія історії Михайла Грушевського… – С. 11, 12, 13, 15, 16.

Теоретичні засади солідаризму в різні роки та в різних країнах розроблялися і втілювалися в життя такими діячами, як, наприклад, А. Мельник, М. Сціборський, Й. Сталін та ін.

Лозинська Л.О. Державотворча діяльність В.К. Винниченка (березень 1917 – вересень 1920). – Дис… канд. іст. наук: Київський національний унт імені Тараса Шевченка. – К., 1996. – 26 с

Там само. – С. 2—11.

Лозинська Л.О. Державотворча діяльність В.К. Винниченка… – С. 19, 21, 23, 24.

Медвідь Ф. Українська державницька ідея В. Винниченка: політико-правові засади // Громадсько-політична діяльність Володимира Винниченка. – Київ, 2006. – 280 с – С. 203.

Заболотна Т.В. Епістолярна спадщина В. Винниченка: адресування і стиль: Дис… канд. філол. наук: Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. – К., 2005. – 17 с – С. 7, 8, 14.

Бойко О. Український Національний Союз і організація протигетьманського повстання // Проблеми вивчення української революції 1917—1921 рр. – Київ, 2002. – 295 с – С. 166, 167 170, 171, 173.

Галаган М. З моїх споминів. – Київ: Темпора, 2005. – 655 с – С. 444—446. Угода повинна була містити такі пункти: «1. Признання повної самостійності та суверенності Української Радянської Республіки в етнографічних межах, включаючи Галицьку Україну зі Львовом по лінії Сяну і інші частини бувшої Австро-Угорщини, населені в більшості українцями, а також частини Бессарабії, Таврії, Донщини, Кубані і Холмщини і пограничні російські губернії з переважаючим українським населенням. 2. До розв’язання в загальноєвропейському масштабі питання існування соціалістичних республік між уже існуючими, а по мірі повстання із новими, мусить бути воєнний союз на підставі рівності в правах кожного члена союзу. 3. Війська тої чи другої радянської республіки, котра входить в союз, можуть лишатись на території другої радянської республіки тільки за її згодою. 4. Уряд Української Радянської Республіки складається із незалежних українських соціал-демократів, лівих українських соціалістів-революціонерів і українських комуністів, а також українських соціалістичних партій, котрі стануть на платформу радянської влади. 5. Кожна з союзних соціалістичних республік зобов’язується давати всіляку необхідну матеріальну поміч другій союзній республіці в обороні її території і боротьбі проти імперіалістичних захватних посягань з боку сусідніх буржуазних держав і в першу чергу проти Антанти, поляків і румунів, а також в боротьбі проти внутрішніх контрреволюційних виступів, які загрожують існуванню радянських республік». Публікатори мемуарів М. Галагана чомусь обійшли мовчанкою ту обставину, що, взявши безпосередню участь у підготовці цього «документа», він, посол УНР в Угорщині, вчинив прямий акт державної зради супроти держави, яку представляв.

Галаган М. З моїх споминів… – С. 446—447. М. Галаган також показує брехливість тверджень В. Винниченка стосовно цього епізоду його діяльності: викладено у III томі «Відродження нації». – Там само. – С. 447 (примітка). У примітці М. Галаган вказує, що Винниченкового листа, надісланого по радіо (!! – Д.Я.), перехопили французи і надрукували у тамтешній пресі; «ця телеграма наробила багато шуму». – Там само. – С. 446 (примітка).

Чумаченко О.А. Громадсько-політична діяльність Микити Шаповала: Дис… канд. іст. наук: Київський національний ун-т імені Тараса Шевченка. – К., 2002. – 20 c. – С. 1, 11, 13.