Данута Сосновська
(1962) – історик літератури, професор Інституту слов’янської філології Варшавського університету. Автор ґрунтовної праці «Северин Гощинський. Духовна біографія» (1999), номінованої на найпрестижнішу польську літературну нагороду «Ніке», та багатьох статей, зокрема й в українській періодиці. Займається головно польською та чеською літературами доби романтизму, зв’язками між слов’янськими літературами ХІХ-ХХ століть, а також літературою польсько-українського пограниччя, де енергійно ревізує усталені «романтичні» стереотипи.
Марія Яніон
(1926) – професор Інституту літературознавства Польської академії наук, один із найбільших авторитетів у польському літературознавстві; дослідник романтизму та його філософських контекстів. Автор багатьох монографій та нарисів, зокрема «Романтизм. Вивчення ідей та стилю» (1969), «Романтизм, революція, марксизм» (1972), «Романтична гарячка» (1975), «Стосовно зла» (1989), «Посмертне життя Конрада Валенрода» (1990) і ряду інших. В есеях звертає увагу на вигасання романтичних міфів у польській культурі та брак нових понятійних і мистецьких зразків, без яких важко осягнути досвід війни та тоталітаризму. Обговорює також духовні проблеми світу, в якому змішуються висока й низька, елітарна й масова, споглядальна й ігрова культури.
Робота над цією книжкою стала для мене великою інтелектуальною пригодою. З величезної кількості матеріалу я намагалась вибрати передусім есеї, які, незалежно від часу свого написання, звучать і нині напрочуд актуально. Підсвідомо я адресувала цю книжку молодому українському читачеві, хоч, сподіваюся, кожен читач знайде в ній щось для себе пізнавально цікаве й інтелектуально захопливе.
Оля Гнатюк
Перекладемо за виданням: Czesław Miłosz, “О agonii Zachodu”. Widzenia nad Zatoką San Francisco. Kraków: Wydawnictwo literackie, 1989.
Перекладено за виданням: Ewa Bieńkowska, Spór о dziedzictwo europejskie. Między świętym i świeckim. Warszawa: W.A.B., 1999.
Тут і далі фрагменти «Філософських листів» із французької переклав Ярема Кравець. – Прим. пер.
Перекладено за виданням: Zbigniew Herbert, Barbarzyńca w ogrodzie. Warszawa, 1962.
Перекладено за виданням: Witold Gombrowicz, Dzieła. Т. 7. Kraków: Wydawnictwo literackie, 1986.
Перекладено за виданням: Andrzej Kijowski, Granice literatury. Wybor szkicow krytycznych i historycznych. T. 1. Biblioteka “Wiezi”. Warszawa, 1991.
R. Escarpit, "Histoire de l’histoire de la litterature". Histoire des litteratures, sous la direction de R. Queneau, t. III, Paris, 1958.
Ibidem.
М. Nadeau, Histoire du surréalisme. Paris, 1945.
M. Blanchot, Le Livre à venir. Paris, 1959.
G. Bataille, L’Expérience intérieure, Paris, 1943.
M. Leiris, “De la littérature considérée comme une tauromachie”. L'Age d'homme. Paris, 1946.
P. Valéry, Littérature. Paris, 1930.
Наприклад, коли Ян Щецинський ( Socjologia w zarysie. Warszawa, 1959) хоче віддати належне творові Вільфредо Парсти, з яким не погоджується, то визнає його літературну вартість.
R. Ingarden, “О poznawaniu dzieła literackiego”. Studia z estetyki.
А. Новіцький доводив колись у місячнику Euhemer , що Джордано Бруно послуговувався терміном «Бог» як метафорою.
H. Focillon, L’Art mil. Paris, 1952.
M. Blanchot, op. cit.
Ibidem.
I. Chrzanowski, Studia і szkice. Rozbiory і krytyki. Krakow, 1939.
Oboz Narodowo-Radykalny – крайня права національно-радикальна партія. – Прим. пер.
Polska Akademia Literatury – літературна інституція, яка у 1933-1939 роках офіційно представляла польську літературу і призначала літературні нагороди. – Прим. пер.
Czas, 1939, nr. 22.
Wymiary, 1938, nr. 3.
G. Bachelard, Le Nouvel Esprit scientifique. Paris, 1934.
K. Shaniro. “Poeta”.
Перекладено за виданням: Maria Janion, “Powstrzymać Prometeusza”. Wobec zla. Chotomów: Verba, 1989.
Перекладено за виданням: Danuta Sosnowska, “Kochanie się i umieranie w «kraju lezącym na metafizycznej krawędzi»”. Kresy, 1994, nr. 20.
Перекладено за виданням: “Śmierć starego bolszewika”. Kultura, 1964, nr. 1-2.
Перекладено за виданням: Michał Głowiński, Nowomowa po polsku. Warszawa: Wydawnictwo PEN, 1990.
A. Chmielewska, “Kampania”. Zapis, 1977, nr. 4.
Перекладено за виданням: Andrzej Werner, “Wina niewinnych і niewinność winnych. Rzut oka na związki polityki z literaturą i literatury z polityką w PRL”. Sporne postaci polskiej literatury współczesnej. Warszawa: Wydawnictwo IBL, 1994.
Перекладено за виданням: Leszek Kołakowski, Czy diabeł może być zbawiony i 27 innych kazań. Londyn: Aneks, 1984.
Читать дальше