Сергій Гальченко - Остап Вишня. Невеселе життя

Правду, казавши я ходив увесь час тоді в якомусь тумані, байдужий до всього і до всіх, з повсякчасними головними болями, з незовсім координованими й нормальними вчинками, викликаючи у близьких своїх і в лікарів, що мене лікували, побоювання за мій психічний стан.

Я не вдумувався глибоко в те, що говорилося, я погоджувався з усим і на пропозицію членів організації (Озерський, Досвітній, Ірчан) погодився бути виконавцем замаху на т. П. П. Постишева. Говорилося про те, що П. П. Постишев має невдовзі прийняти (балачка відбувалася в жовтні м-ці) делегацію письменників і в цей саме час я мав учинити на його замах. Як саме, з чого стріляти, як стріляти – у ці деталі я не вдавався, і чи були ці деталі розроблені, я не пам’ятаю. Револьвера в мене ніколи не було – хто мав мені дати револьвера – не пам’ятаю. Взагалі ж, – я кажу, – в той час ота сама психічна депресія позбавляла мене можливості пригадати зараз усі деталі.

Коли б мені хтось нагадав ті часи, нагадав подробиці тих балачок, міркувань і т. і., що тоді проводилися, можливо б – я й пригадав би все детальніше.

Із осіб, яких іще називали тоді, як об’єктів атентатів нашої організації, вказувалося на В. Я. Чубаря й на В. А. Балицького. Смутно пригадую, що на В. Я. Чубаря мав заподіяти замах Гжицький, а на В. А. Балицького – не знаю хто. Місцем для цих атентатів було обрано майдан ім. Дзержинського під час святкування Жовтневої Революції.

З густою фарбою сорому згадую я все це, і нічого ці спогади не викликають у мене, крім призирства до себе, до товаришів, до організації, що плекала в себе ці підлі й мерзенні думки.

Хотілося б, щоб і Партія, і Влада дали мені змогу не на словах, а на ділі, на роботі доказати, що ворогом робочого класу я ніколи не буду.

21. I.33 [14] Має бути 34. Остап Вишня

Допросил Бордон

Лист Губенка В. П. до Остапа Вишні

Січень 1934 р.

Січень 1934 р., Харків

Любий тато!

Як ти там живеш. Як себе почуваєш. Варвара Олексіївна казала, що в тебе маленька кімнатка й ти почав вивчати німецьку мову. В школі все гарно. Вчуся добре. Ось тобі приклад моєї характеристики за 1-ше півріччя.

1) Мова. Дуже добре.

2) Арифметика. Добре.

3) Суспільствознавство. Добре.

4) Географія. Добре.

5) Природознавство. Добре.

6) Політехнізація. Задовільно.

7) Рос. мова. Дуже добре.

8) Муз. виховання. Дуже добре.

Взагалі все хараш-ш-о!

Цілую тебе!

Вячко.

Харків 8.ІІ.1934 рік

Дорогий наш татулько!

Пересилаю тобі книжки, газети й картки. 4 шт. фотокарток. Так мене схвилювало вчорашнє побачення, що не можу й досі заспокоїтися. Чого ти сумний такий? Не журися! Скоро зустрінемося і будемо жити всі вкупі.

Хочеться багато тобі сказати хорошого, теплого, але Шуман був правий, коли говорив, що «Любовь и дружба проходят по земле с замкнутыми устами и с вуалью на челе. Ни одно человеческое существо не в состоянии рассказать другому, как оно его любит; оно может только чувствовать любовь».

Мені хочеться бачити тебе спокійним і веселим. За нами не журися, ми тебе любимо і ніколи не забуваємо.

Матеріально живемо непогано, й не дуже багато продала барахла. У всякому разі те, що передаємо тобі, ми й самі їмо. Так що ти, будь ласка, їж масло – поправляйся.

Була вчора прем’єра в Тромі. Сприймали добре, але багато пропало місць через переклад і молодість деяких акторів. А взагалі вистава весела, хороша і молодята хороше грають. Почувається, що вистава робилася за короткий термін, особливо в останній дії багато сирих моментів.

Одержала сьогодні ранком листа від Василевої дружини. Пише, що виїде з Одеси не пізніше 10.ІІ., так що я її чекаю. Тепер мені буде веселіше жити, а то я не можу сидіти в цій квартирі. Ну і не лежала в мене душа до неї, а тепер зовсім противно бачити ці прекрасні кімнати.

Ну, ти не сумуй! Ми тебе любимо всі і чекаємо швидше додому. Все своє ти найдеш на старому місці, все не змінилося і чекає твого повороту.

Ти щось хотів попросити тобі принести, та так блискавично пролетіло побачення, що ти не встиг. Ти напиши мені, я тобі передам листівок.

Цілують тебе Катя, Василь і всі, хто тебе по-справжньому любить (правда, зараз видно, що таких дуже мало).

І нашоє посімейство в складі мами Варі, Мухтарочки, Вячульки та старушки – Анн[и] Дмитрів[ни] – тебе кріпко, кріпко цілують в твої прекрасні сумні очі. Дякую, що ти мені почав снитися. Твоя Варя.

Передаю книжки: 1) Слонимский – «Лавровы». 2) Новик[ов]-Прибой – «Ухабы». 3) Фурманов – «Семь дней». 4) Горбатов – «Ячейка». 5) Гладков – «Старая секретная». 6) Лесаж – «Жиль Блаз». 7) Меринг – «Легенда о Лессинге». 8) газети: «Советское искусство» – 3 шт., литературных – 4 шт.