Майк Тайсон - Беззаперечна правда

Тож за короткий час мій голод на жінок поступився місцем справжньому банкету. А потім я додав до цього букету ще одну. Я познайомився з Робін Гівенс. Я був у Англії в ліжку з однією британською кицею, а на задньому плані в нас був увімкнений телевізор. Там йшла передача Soul Train , я повернувся до екрану – там на шоу виступала ця чарівна чорна дівчина.

– А хто ця дівчина? – запитав я свою британську кицю.

Вона не знала, тому я почав уважно дивитися, і почув, що запрошені зірки були акторським складом серіалу Лідер класу [16] Американський серіал Head of the Class, що виходив на каналі АВС з 1986 по 1991 роки – прим. перекл. . Тому я зателефонував своєму другові Джону Хорну в Лос-Анджелес, а той – агенту Робінс, і ми домовилися повечеряти в Лос-Анджелесі, коли я повернуся в Штати. Я поїхав туди зі своїм другом Рорі Холлоуей, старим другом із Кетскілла. Ми зустрілися в Le Dome , гарному ресторані на Сансет-бульвар. Тоді я завжди запізнювався, думав, що всі повинні на мене чекати, але коли я увійшов до ресторану і побачив Робін, яка сиділа там із сестрою, матір’ю і своїм рекламним агентом, я відразу зрозумів, що щось сталося.

Мені було не відомо, що Робін та її матір Рут полювали за багатою чорною зіркою для Робін відтоді, як вона закінчила коледж. Я відчував від неї сильну сексуальну енергію, щось типу якоїсь хімії. Вона каже, що пізніше тієї ночі ми залишилися удвох, і що я заснув у неї на колінах, пускаючи на неї слюні. Напевно, це вірний шлях, щоб завоювати жінку – пускати на неї слину.

Побачивши її та її матір у режимі атаки, я зрозумів, що її матір була тією розважливою жінкою, що інвестує в свою дочку так, щоб та стала кимось видатним або приймні змогла підчепити собі видатного чоловіка. Вони якимось чином пробралися на Шоу Косбі, а потім потрапили і до його будинку в Лос-Анджелесі.

Абсолютно точно, я не хотів класти гроші до її кишені, але читати розповідь Робін про наші зустрічі – це однаково, що читати найгірший роман, який ви собі лише можете уявити. Вона розповідає про наші перші побачення в Лос-Анджелесі, згадуючи про час, коли її мати та сестра мали їхати до Японії, і вона залишилась зі мною на одинці.

«Я не знаю, що ти задумала, і що це за хлопець взагалі. Не знаю, кому ти намагаєшся нашкодити, – говорила їй мати. – Іноді мені здається, що ти намагаєшся зробити боляче мені, адже я забагато від тебе вимагаю. Іншим разом я відчуваю, що ти шкодиш сама собі, адже тобі складно жити згідно зі стандартами, яких я від тебе вимагаю. Але я точно знаю одне: коли ти граєш із вогнем, ти можеш обпектися, і пом’яни моє слово, деякі речі просто занадто небезпечні, щоб грати з ними».

Це лайно звучить як погана мильна опера. Її мати, ймовірно, сказала щось типу:

Чіпляй цього хлопця на гачок. Це те, до чого я тебе готувала всі ці роки. У нас не вийшло з Едді Мерфі та Майклом Джорданом, тож давай спробуємо цей великий жирний мішок бабла.

– Мамо, ти про що?

– Я доклала забагато зусиль, щоб отак от просто впустити…

– Мам, ми просто розважаємось. Невже ти думаєш, що я не заслуговую трохи розважитися?

Безжальна Рут поводилась так, немов я був якимось дармоїдом, що намагається запустити свої руки в гроші від Лідера класу, які, між іншим, не вартували навіть місячної оренди моєї квартири. У них не було нічого, аж поки на сцені не з’явився я. Вони були просто двома бідним шарлатанками. У них загалом нічого не було. Лише якісь великі ілюзії.

У своїй книзі Робін натякає, що ми не спали разом, але насправді я добився свого на першу або другу ніч, коли вона прийшла до мене в готель. Вона ж натомість стверджує, що ми гуляли по торговому центру і годинами грали з цуценятами в зоомагазинах. Ви можете собі уявити, як я, чемпіон світу в надважкій вазі, гуляю по довбаному торговому центру? Якого чорта я б там робив?

Правда в тім, що я не гладив з нею цуценят, я знайомив її з торговцями героїном. Якось ввечері, через кілька місяців після нашого знайомства, ми гуляли в Манхетені по Шостій авеню та Сорок Першій вулиці і випадково натрапили на одного торговця наркотиками, якого я знав з Брунсвіля. Я підійшов до нього і дав йому п’ять, а Робін була вражена тим, що я знав цього хлопця. Я впевнений, що їй було занадто соромно бути поряд із такими людьми, настільки пихатою вона була. Тоді їй було геть не зручно перебувати в компанії звичайних нормальних людей. Проте для мене сусідський торговець героїном був звичайною людиною з мого щоденного оточення.