Роберт Лейсі - Корона. Книга 1 - Єлизавета ІІ, Вінстон Черчілль. Становлення молодої королеви (1947–1955)

У лютому 1951 року герцог та його дружина, часті гості корабля, вже навчалися подружньому життю з дітьми – тепер малята жили з батьками.

Проте здоров’я Георга VI погіршувалося. На відкритті лондонської виставки «Фестиваль Британії» в травні 1951 року 55-річний король мав вигляд значно старшого за свої роки, ба більше – через черговий напад йому довелося залишити зібрання. Рентген показав затемнення на лівій легені, яке лікарі кваліфікували як «пневмоніт» – менш важку форму пневмонії, що лікується за допомогою ін’єкцій пеніциліну. Король був слухняним пацієнтом, ретельно фіксував свої симптоми, щоб допомогти лікарям правильно призначати процедури. Особливо шанував король лікаря-гомеопата Вейра, вірив його рецептам і навіть назвав одного зі своїх скакунів Гіперікумом на честь гомеопатичного препарату.

Однак лікування не допомагало міцно триматися на ногах, і згодом монарх, не маючи змоги «вигнати вірус», як він сказав, частіше залишався прикутим до ліжка. Єлизаветі довелося повернутися з Мальти, щоб допомогти батькові виконувати традиційні королівські обов’язки. На початку червня вона виступила з привітальною промовою на честь прибуття короля Норвегії Хаакона, а потім замінила батька на офіційному святкуванні його дня народження, виїхавши на парад верхи на Вінстоні, великому каштановому мерині, на якому зазвичай на таких заходах з’являвся Георг VI. «Це, мабуть, стало для неї неабияким випробуванням, – писала королева Марія до короля, – проте впродовж усієї церемонії вона була такою спокійною й зібраною, що спостерігати за нею було дуже приємно».

Принцеса Єлизавета та герцог Единбурзький позують у Букінгемському палаці 20 листопада 1947 року зі своїми весільними гостями, серед яких: боярин і двоюрідний брат Філіпа, маркіза Мілфорд-Хейвен (перший ряд, поруч з нареченою та ліворуч від принцеси Маргарет з квітами в руках); королева-мати Єлизавета (перший ряд, зі стрічкою, четверта справа); королева Марія (позаду, між нареченою та нареченим); і щасливий натхненник всієї цієї події, лорд Луїс «Дікі» Маунтбеттен (задній ряд, третій зліва). У списку гостей не було жодної сестри Філіпа з Німеччини через повоєнну дратівливість людей у Великій Британії – чоловіки трьох його сестер були відомими нацистами

Ближче до кінця липня Філіп повернувся до Кларенс-хауса, недавно відремонтованої квартири подружжя в центрі Лондона. «Мине ще багато часу, перш ніж я знову вдягну її», – сказав він, сумно спостерігаючи, як його камердинер розпаковує білу морську форму. Восени пара мала здійснити тур Канадою, також було очевидно, що їм доведеться замінити короля та королеву в довгому турі Кенією, Цейлоном, Австралією та Новою Зеландією, який планувався наступного року. Спочатку була надія, що зимові місяці в теплих краях зміцнять здоров’я короля – він все ще не міг позбутися кашлю. Однак подальші тести у вересні підтвердили найгірші передбачення лікарів, і вони рекомендували операцію.

«Якщо це допоможе одужанню, то я не проти, – сказав король, – однак сама ідея потрапляння в лікарню, під ніж хірурга…» Ці слова означали, що перебування в медичному закладі посилило б і без того велику тривогу короля, тому хірурги вирішили створити точну копію головної операційної Вестмінстерської лікарні всередині палацу. У гостьову кімнату на першому поверсі перемістили регульований операційний стіл, газові та кисневі балони, стерилізаційне обладнання, встановили інтенсивне освітлення. Щоб забезпечити пацієнтові спокій і комфорт, щоденну церемонію зміни охорони у передньому дворику перенесли до палацу Святого Джеймса – як на час операції, так і впродовж кількох тижнів наступного постільного режиму.

Королю сказали, що «структурні зміни» вимагали цілковитого видалення лівої легені, й він не запитував, якими можуть бути ці зміни. Проте Вінстон Черчилль, готуючись до виборів наступного місяця, поцікавився у свого сімейного лікаря Чарльза Морана, чому фахівці говорили так неясно. «Тому що, – відповів Моран, – вони хотіли уникати розмов про рак». Це слово ніколи не згадували ні король, ні королева, ні хтось інший у королівській сім’ї, хоч під час видалення лівої легені, що сталося 23 вересня, хірурги побачили, що уражена й права.