Петро Мірчук - Українська Повстанська Армія 1942-1952

Ворожі сили: 7 із застави, що була на засідці та около 1000, що окружили Горішній ліс. Ворожі втрати - 2 убитих, 1 ранений. У повстанців 1 ранений.

Наскок на стрибків

22. 8. 1949 р. о 23 год. група УПА під командою хор. О. наскочила на 10 стрибків, 3 з району (зам. нач. МВД лейтенант Чорний, участковий і уповноважений по справам колгоспів) та озброєного голову колгоспу.

Опис наскоку: Дім, в якому квартирували 3 большевики і голова колгоспу, був мурований. У віддалі 50 м. від згаданого дому був колгоспний тік, якого стерегло 10 стрибків. Коли група УПА підсунулася під мурований будинок, большевики спали без стійки. Повстанці кидають до серсдини будинку через діру в мурі гранату, що вибухає і вбиває: участкового МВД, зам. нач. МВД Старосамбірського р-ну, Чорного, і голову колгоспу. Уповноважений по колгоспним справам районовий працівник адміністрації зістає ранений в праву руку, так що відламок гранати відриває йому пальці. Ранений кидається до дверей. Повстанці стріляють по дверях. З горішнього кінця с. Кубло, почувши стріли, прибула на поміч большевицька спецбоївка. Група УПА відступає в наміченому напрямі. Ворожі втрати: 3 убитих, 1 ранений. Втрати повстанців - 1 ранений.

Наскок спецбоївки МВД

2. 9. 1949 р. в лісі над с. Недільна о 11,30 год. наскочила спецбоївка МВД на групу повстанців. Вогнем з автоматів вбиває реф. проп. Т. і ранить ще не вилікуваного було Д., котрий, хоч не мав сил, відповз ще 30 м, підпустив большевиків, відбиваючись з пістолі, відтак останнім набоєм дострілився. Ворожі втрати - 2 убитих і 1 ранений (ст. лейт. МГБ Красявін з р-ну Стрілки). Повстанські втрати - 2 убитих.

Збройно-пропагандивні рейди відділів УПА, практиковані вже за німецької окупації відносно українських територій і поширені з приходом большевицької окупації на терени сусідніх, поневолених Москвою народів, після переведення боротьби УПА в нові форми не тільки не втратили нічого на своїй актуальності, а навпаки - їх актуальність і значення зросли. Бо ж рейди мають величезне пропагандивно-політичне значення, а на цю сторінку протибольшевицької боротьби й поклала УПА в новому етапі головний натиск.

Тому то, рейди відділів УПА через сусідні країни практикуються безперервно далі, незалежно від інших дій УПА.

В червні 1947 р. коли починалася велика військова акція трьох держав проти УПА на Закерзонні, вирушає підвіділ УПА силою 50 чоловік під командуванням пор. З. в рейд на польські терени. Завданням рейду було інформувати польське громадянство про характер і цілі боротьби українського народу під прапорами УПА, ширити правду про московський імперіялістичний большевизм та його підступні пляни супроти Польщі і цим психологічно демобілізувати поляків у їх протиукраїнському наставленні. Факт, що ця група УПА змогла дійти аж до передмість Варшави й повернутися на українські терени свідчить найкраще про великий політичний успіх рейду та про здобуті симпатії польського населення.

В тому ж часі вирушає частина відділу "Галайда ІІ" в рейд на Підляшшя й Білорусь. По дорозі рейдуюча частина здержала в Білгорайському лісі поїзд, яким їхала охорона штабу дивізії ВП і зліквідувала її, а з подорожніми перевела пропагандивний мі тинг, та захопила містечко Краснобрід, роззброївши там частини ворога та зліквідувала місцеві комуністичні уряди.

Великого розголосу набрав рейд відділів УПА під проводом Бурлаки, Громенка і Бродича літом 1947 р. по теренах Чехословацької республіки. В 1948 р. чеське МВД - "Страж Народні Безпечності" видала окрему книжку про цей рейд, признаючи, що ця збройно-пропагандивна акція УПА мала великий вплив на формування антибольшевицького руху на терені ЧСР - (Вацлав Слявік: "Права твар бандеровцов"). В цій книжці подається на основі даних чехословацької розвідки, що рейд виконали відділи Бурлаки, Громенка і Бродича силою око 500 бійців. Першими появилися на терені ЧСР в червні 1947 р. відділи "групи Рена" під командуванням Громенка, а вслід за ними прийшли й відділи Бурлаки та Бродича. Проти частин УПА кинено чехословацькі поліційні частини СНБ, аколи вони неспроможні були справитись з українськими повстанцями, вислано їм на допомогу спецвідділи колишніх чеських партизан і, вкінці, частини чеської армії. Бої з відділами УПА затягнулися аж до половини листопада 1947 р. В одному з більших боїв чехам вдалося розбити 80-членний відділ Бурлаки і схопити живим самого командира Бурлаку, якого опісля разом з чотирма іншими полоненими чеський суд засудив на кару смерти.