Юрко Тютюнник - Революційна стихія. Зимовий похід 1919-20 pp. Спомини

VII. Земля тому, хто на ній працює. Геть дармоїдів! За хліб, який здобуваєте працею, вимагайте від ваших ворогів товари, а не паперові гроші.

VIII. Ні з Добровольцями, ні з Комуністами, ні з Поляками не помиримося до того часу, поки вони не визнають нашого права на вільне життя.

IX. Всі держави світу визнали Самостійну Україну, тільки Росіяне — добровольці та комуністи проти нас.

X. Засівайте землі.Хліб збере той, хто засіє.

ЧІ. Вся влада мусить бути в руках українського трудового люду. Геть від влади чужинців, спекулянтів і жуликів! Україною юудуть правити люди, яких вибере народ.

З наказу Головного Отамана й Правительства Української Народньої Республіки повідомляю.

Заступник Командуючого військом Укр. Нар. Республіки Отаман Юрко Тютюнник.

Український козаче! Помятай, що ти є воїн Українського Народу і оборонець Самостійної Української Народньоі Республіки.

Пишайся і за честь май, козаче, що ти служиш Українській Арміі: добра слава та чисте імя родноі Арміі повинні для тебе бути найвищі над усе.

ОТО-Ж, МІЙ КОЗАЧЕ ПАМЯТАЙ, ВИВЧИ НА ПАМ'ЯТЬ, НАВЧИ НЕГРАМОТНОГО І ПЕРЕКАЗУЙ УСІМ СЛІДУЮЧИ ЗАПОВІДІ, ПО ЯКИМ ТИ ПОВИНЕН ЖИТИ І СЛУЖИТИ В АРМІІ: ОТО-Ж МІЙ КОЗАЧЕ,-

Головний Отаман ПЕТЛЮРА

ГЕНЕРАЛ-ПОРУЧНИК

М. ОМЕЛЬЯНОВИЧ-ПАВЛЕНКО провадив Армію У.Н.Р. в запіллю ворога з 6. грудня 1919 р. по 6. травня 1920 р.

Один із найяскравіших епізодів Першого Зимового поході — переможний бій на Херсонщині за Вознесенськ, який, по суті, вирішив долю Української армії. Без набоїв, самими шаблями і багнетами козаки штурмом взяли місто, знищивши 648 комуністів, втративши при цьому лише двох вояків. Були захоплені величезні військові трофеї: 2 мільйони рушничних і 32 тисячі гарматних набоїв, 5 тисяч рушниць, 48 кулеметів, 40 гармат, 4 ешелони різноманітного військового майна, 4 тисячі фір більшовицького обозу. Командувач Дієвою Армією генерал-хорунжий М. Омелянович у наказі ч. 13 відзначив: «Величезна військова здобич є нагородою муштрованому козацтву за свою славну побіду… Хай день цей буде нагородою нашому козацтву за довгий, тяжкий і славний похід».