Т. Панасенко - Олександр Довженко

Повстання на заводі «Арсенал». У січні 1918 року збройний виступ у Києві, організований Київським комітетом більшовицької партії проти Центральної Ради та УНР. Центром підготовки до повстання був завод «Арсенал». Повстання тривало 7 днів та прискорило падіння української влади у Києві.

Берія Лаврентій Павлович (1899—1953) – радянський державний і політичний діяч, за посередництвом якого проводився терор радянського народу. Входив у найближче оточення Сталіна. Голова НКВС (1938—1945), Генеральний комісар державної безпеки (1941—1945). Був розстріляний у 1953 році.

Аста Нільсен (1881—1972) —видатна датська кіноактриса. Визнана красуня, що мала яскравий драматичний талант.

Адельгейм Тамара Фрідріхівна (1904—1979) – радянська актриса.

Кирієнко Зінаїда Михайлівна (1933 р. н.) – радянська актриса.

Шепітько Лариса Юхимівна (1938—1979) – радянський кінорежисер, актриса. Член Спілки кінематографістів Росії. Фільми: «Спека» (1963), «Сходження» (1977) та ін. Загинула в автокатастрофі.

Ткаченко Валентина Данилівна (1920—1970) – українська поетеса. Збірки: «Зелена сторона» (1940), «Весняні вітри» (1950), «Сад мого літа» (1968) та ін.

Мордюкова Нонна (Ноябрина) Вікторівна (1925—2008) —російська кіноактриса. Фільми: «Молода гвардія» (1948), «Рідня» (1982) та ін.

Косинка Григорій Михайлович (Стрілець; 1899—1934) —український письменник Розстріляного Відродження.

Фадєєв Олександр Олександрович (1901—1956) —російський радянський письменник і громадський діяч. Твори: «Розгром» (1927), «Молода гвардія» (1946) та ін.

Бєдний Дем’ян ( П р ид воров Юхим Олексійович; 1883—1945) —російський радянський поет. Його твори – політична сатира. Писав російською і українською мовами, вірші: «Ленінському набору» (1924), «Ленін з нами» (1944) таін.

Александров Григорій Васильович (1903—1983) —російський радянський кінорежисер. Фільми: «Веселіхлоп’ята» (1934), «Цирк» (1936), «Волга-Волга» (1938) та ін.

Соколянський Іван Опанасович (1889—1960) – український радянський вчений у галузі сурдопедагогіки. У 1925 році організував у Харкові школу-клініку для сліпоглухонімих.

Садуль Жорж (1904—1967) —французький мистецтвознавець. З 1942 року – критик з питань кіномистецтва.

Монтегю Айвор (1904—1984) – англійський політичний та громадський діяч, публіцист.

Постишев Павло Петрович (1887—1940) – радянський партійний і державний діяч. Багато працював у Києві та Харкові.

Косіор Станіслав Вікентійович (1889—1939) – радянський партійний і державний діяч. У 1928—1938 рр. – перший секретар ЦК КП(б) України.

Сверстюк Євген Олександрович (1928 р. н.) – доктор філософії, головний редактор газети «Наша віра». Політв’язень радянського режиму.

Брати Васильєви (однофамільці, псевдон. – брати Васильєви) – російські радянські кінорежисери: Георгій Михайлович (1899—1946), Сергій Дмитрович (1900—1959). Найвідоміший фільм «Чапаєв» (1934).

Вишневський Всеволод Віталійович (1900—1951) – російський радянський письменник. П’єси: «Перша кінна» (1929), «Оптимістична трагедія» (1932) та ін.

Шкловський Віктор Борисович (1893—1984) —російський письменник, кінодраматург, кінознавець. Одним з перших почав досліджувати творчість О. Довженка.

Корнійчук Олександр Євдокимович (1905—1972) – український радянський драматург, громадський діяч. Працював сценаристом, редактором, зав. художнім відділом на Київській, Харківській і Одеській кіностудіях. У 1938—1941 і 1946—1953. очолював СПУ П’єси: «Загибель ескадри» (1934), «Платон Кречет» (1943) та ін.

Шиян Анатолій Іванович (1906—1989) – український радянський письменник. Романи: «Магістраль» (1934), «Гроза» (1936) та ін.

Коротич Віталій Олексійович (1936 р. н.) – український поет і громадський діяч. Збірки: «Золоті руки» (1961), «Течія» (1965) та ін.

Козловський Іван Семенович (1900—1993) – український і російський співак (ліричний тенор). Партії: Ленський («Євгеній Онєгін» Чайковського), Юродивий («Борис Годунов» Мусоргського), Лоенгрін («Лоенгрін» Вагнера) та ін.