П. Кулиш. — Украинские народные предания. Собрал П. Кулиш. Кн. I, Москва, 1847. Кн. ІІ, Москва, 1893.
В. Г. Кравченко. — Этнографические матерьялы, собранные в Волынской и соседних с нею губерниях, Т. I. 1908.
В. Г. Кравченко. — Народні оповідання й казки. Етнографічні матеріали, зібрані Вас. Кравченком. Т. II, Житомир, 1914.
Вол. Лесевич. — Оповідання Р. Ф. Чмихало. Етнографічний збірник. Видає Етнографічна комісія Наукового товариства ім. Т. Шевченка у Львові. Т. XIV, Львів, 1904.
М. Левченко. — Казки та оповідання з Поділля. Казки А. І. Диминського.
Упорядкував М. Левченко. Збірник історично-філологічного відділу Укр. Академії наук, Вип. І—II, Київ, 1928.
И. И. Манжура. — Сказки, пословицы и т. п., записанные в Екатеринославской и Харьковской губерниях. Харьков, 1890.
Осип Роздольський. — Галицькі народні казки. Впорядкував Іван Франко.
Етнографічний збірник, Видає Етнографічна комісія Наукового товариства ім. Т. Шевченка у Львові. Т. І і VII, 1895, 1899, Львів.
И. Я. Рудченко. — Народные южнорусские сказки. Издал И. Я. Рудченко.
(Записи И. Рудченко и П. Рудченко, Панаса Мирного). Вып. I, Киев, 1869. Вып. II, Киев, 1870.
Українські народні казки. — Упорядкував акад. М. Возняк. Кн. I, кн. II, кн. III. Київ, 1946–1948.
Українські народні казки, легенди, оповідання, речитативні вірші для дітей, Держлітвидав, Київ, 1939.
П. П. Ч у б и н с к и й. — Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западнорусский край, снаряженной Русским Географическим Обществом. Юго-западный отдел. Матерьялы и исследования, собранные П. П. Чубинским, Т. I, т. II, т. III, Петербург, 1873–1878.
Ю. Я. Яворский. — Памятники Галицко-Русской народной словесности.
Вып. I. Легенды, сказки, рассказы и анекдоты. Записки Русского Географического Общества по отделению этнографии. Т. XXVII, вып. 1, под ред. акад. А. А. Шахматова. Киев, 1915.
Д. П. Э в а р н и ц к и й. — Запорожье в остатках старины и преданиях народа, Петербург, 1888.
Pokucie. Obraz etnograficzny, skreslil Oskas Kolberg, t. IV, Krakow, 1889.
Zbior wiadornоscі do antropologii Krajowej. Krakow, 1887, 1889.
Українські народні казки, легенди, анекдоти. За ред. проф.
П. М. Попова. Упорядкували Т. Сухобрус і В. Юзвенко. Київ, 1957.
Закарпатські казки Андрія Калина. Запис текстів П. Лінтура, Ужгород, 1955.
В переводах на русский язык:
Казки Верховини. Складач І. Чендей. Ужгород, 1960.
Чарівне серце. Закарпатські казки, зібрані Л. Дем'яном. Ужгород, 1964.
Казки зелених гір. Казки М. Галиці. Запис текстів та редакція П. В. Лінтура і І. М. Чендея. Ужгород, 1965.
Украинские народные сказки. Сборник составил и с украинского перевел Григорий Петников. Москва, Гослитиздат, 1948.
Украй не кие народные сказки. Составление, перевод и примечания Григория Петникова. Гослитиздат, Москва, 1955 и Москва. 1956.
Украинские народные сказки. Под редакцией М. Рыльского. Москва, Детгиз, 1954.
Украинские народные сказки. Под редакцией М. Ф. Рыльского. Киев, 1951.
«Мастер Иванко». Закарпатские народные сказки. Сборник составил П. Линтур. Перевод А. Нечаева и Г. Петникова. Москва, Детгиз, 1960. Украинские народные сказки. Под редакцией М. Рыльского. Перевод Е. Благининой и Г. Петникова. «Школьная библиотека». Детгиз, Москва, 1947 и 1950.
Войт — сельский староста.
Телесик (русское — телепень) — от украинского «телесуватися» — качаться, покачиваться.
Оксамит — бархат.
Легинь (зап. укр.) — молодец, парубок.
Полонина — высокогорный луг, пастбище в Карпатских горах.
«Решетки» — узор для вышивки.
Нянько — отец.
Крейцер — мелкая австрийская монета.
Тридцатицентовая — тридцатисантиметровая.
Крысаня — гуцульская шляпа.
Реклик — пиджак.
Ноговицы — штаны.
Доня — дочка.
Либа (по-венгерски) — гусь, варощ — город. Либоварош — Гусеград.
Рушничок — полотенце.
Ружа — роза, розовый куст.
Чоловиче — муж.
Нянько — отец.
Черевики — башмаки.
Бесаги — дорожная двойная сума, которую носят на плече.
Монисточко — маленькое ожерелье.
Яйцо-райцо — сйцо-счастьице, волшебное яйцр.
Карбованец — рубль.
Голопуз, т. е. бедняк.
Читать дальше