Потiм я дiзнався, що лiга мала всi пiдстави боротися з фiрмою ЮК - лiга сама випускала повнi комплекти ЮТ, або "ЮНИЙ ТЕХНIК".
Багато цiкавого було на Кiберi. Та найцiкавiше було те, що ми прибули сюди у розпал дискусiу на тему: "Можливо чи неможливо створити розумну людину?" Я не буду тут наводити численних думок на цю тему, а викладу лише основнi тези та антитези всепланетновiдомих обчислювачiв Плюса та Мiнуса.
Треба вам сказати, що обчислювач Плюс намагався штучно у пробiрцi створити мислячу людину, а обчислювач Мiнус скрiзь ганьбив його i заперечував саму можливiсть iснування бiологiчноу iстоти. Саме вiн i розпочав творчу дискусiю з прозорого натяку на нiкчемнiсть праць обчислювача Плюса.
- Недавно, - публiчно заявив у газетi "Дебют" обчислювач Мiнус, - з розгвинченоу консервноу бляшанки, яку вже час викинути на звалище металевого брухту, а не дозволяти морочити голови студентам в Академiу обчислювальних наук, пролунав черговий антинауковий зойк. Оця бляшанка, яка не соромиться носити високе звання обчислювача, насмiлюсться запевняти, нiби жива бiологiчна система "людина" матиме у майбутньому незлiченнi переваги перед роботами. А якi можуть бути переваги у надто вразливоу системи, нiчим не захищеноу вiд механiчного та бiологiчного впливу оточення? Порiвняно з сучасним високорозвиненим роботом людина не витримус нiякоу критики!
На це обчислювач Плюс з властивою Йому гiднiстю вiдповiв:
- Деякi запеклi бовдури, якi самi себе привсероботно розпинають своуми химерними виступами, нiяк не можуть второпати, що тiльки людина спроможна дати нам мозок, який заступить найдосконалiшi машини i стане невичерпною скарбницею знань. Крiм того, людина складатиме для нас новi оригiнальнi задачки. Цi аксiоми не вiдомi тiльки тим, що безсоромно носять високе звання обчислювача, хоч нездатнi вiдрiзнити здорову думку вiд нiсенiтницi.
Та обчислювач Мiнус не склав полемiчноу зброу i в'удливо запитав:
- А навiщо нам мозок? Хiба нашi пращури не жили без мозку? А хiба досi ми самi не жили i далi не проживемо без мозку? Всi ми змалку запрограмованi, i виконання нашоу програми - запорука всiх успiхiв. Ця iстина така ж непомильна, як таблиця множення! Тепер - щодо так званоу "людини". Не секрет, що на створення уу ми кидасмо такi скаженi грошi, що скоро всi пiдемо з торбою. Щоправда, ця сумна перспектива не збентежить деяких iнтелектуальних старцiв, якi давно копирсаються на смiтниках науки.
Цей вiдчайдушний напад обчислювач Плюс вiдбив однiсю лише презирливою реплiкою.
- Iсторiя суспiльного розвитку вчить, що без мозку можуть жити тiльки розумовi банкроти та нездари, яких давно слiд було б приректи на животiння запчастин!
Обчислювачевi Мiнусу довелось бити вiдступ. Але поки обчислювач Плюс святкував перемогу i в колi друзiв пiднiмав келих першосортного мастила, його опонент мiняв тактику суперечки. I от на прес-конференцiу журналу "Етюд" обчислювач Мiнус заспiвав свосу:
- Полемiчнi засоби мого вельмишановного опонента бiльш личили б невихованому пiдлогонатирачевi, який бурчить у черзi бiля акумуляторноу електроколонки. Але я, як це й годиться непiдробному обчислювачевi, перекину наш дiалог iз сфери мiстичноу теорiу у зрозумiлу для всiх сферу конкретних чисел. З чого я виходжу? У короткому дiапазонi чисел вiд 10^0 до 10^10 ми вживасмо цiлi числа практично, бо вони ще пiддаються математичнiй уявi всебiчно розвиненого робота. Але вже важко уявити собi величини у дiапазонi вiд 10^10 до 10^100, який ми можемо умовно назвати середнiм, або астрономiчним. До цiсу величноу когорти чисел належить число атомiв у Всесвiтi 10^79 та число мiкросекунд, що минули вiдтодi, як наша планета з космiчного курища та газу перетворилася на тверду, геометричне правильну кулю - 10^23! Але с ж числа набагато бiльшi. Отже, дозвольте запитати деяких безнадiйних неукiв: який мас бути обсяг черепа, щоб умiстити усi знання, що в розмаутих посднаннях практично дають безмежну кiлькiсть комбiнацiй? Мозок, який деякi нездари намагаються увiпхнути у недосконалу систему "людина", не влiз би навiть у кулю завбiльшки з наше свiтило!
Це була творча поразка обчислювача Плюса, бо цьому замаху на його iдеу слiд було дати вiдсiч. А чим мiг вiдповiсти Плюс, коли з термокамери його лабораторiу виходили лише грайливi макаки та вередливi павiани? Тiльки один раз йому пощастило створити могутнього пiтекантропа. Але цей лютий дурисвiт ще не встиг охолонути, як вже розтрощив двох лаборантiв i, озбросний уламками, кинувся на свого творця обчислювача Плюса. Вiн ганявся за ним по всiх вертикалях та горизонталях Академiу обчислювальних наук Кiбери, аж поки схопився за електричний дрiт.
Читать дальше