Нi, капiтана Небреху таки несила збити з обраного ним курсу!
3. ЦIКАВА АРИФМЕТИКА
Нинi навiть школярi знають, що в хатнiй бiблiотецi капiтана далекого мiжзоряного плавання Небрехи було 1000 наукових фолiантiв, кожен з яких мав не менше 1000 сторiнок i важив не менше трьох кiлограмiв: капiтан терпiти не мiг легковажних праць.
От i уявiть собi мiй подив, коли серед цих вагомих (у власному i в переносному розумiннi цього слова) творiв я побачив тонюсiньку дитячу книжечку "Цiкава арифметика". Вона важила не бiльше 100 грамiв i мала не бiльше 100 сторiнок.
Я перегорнув кiлька сторiнок i переконався, що з примiтивними задачами, якi заповнювали цю брошуру, впорався б навiть першокласник-другорiчник.
А проте в пiдручнику iсторiу космонавтики цього факту чомусь немас, хоч пов'язаний вiн справдi з незвичайною пригодою. Бiльш того, в iсторiу навiть не згадусться, що найславетнiший серед зоряних капiтанiв мав у своуй бiблiотецi дитячу книжку.
Але розповiм все до пуття, щоб раз i назавжди злiквiдувати цей ганебний iсторичний недогляд.
Було це так.
- Капiтане, - мовив я, коли з першого до останнього рядка простудiював "Цiкаву арифметику", - що ви, енциклопедист i зореплавець, знайшли у цiй захалявнiй книжцi для початкiвцiв?
- Саме те, - вiдгукнувся капiтан Небреха, - чого ви не зауважили. Цю книжку випустило у свiт видавництво "Ребус". А видавництво "Ребус", щоб ви знали, мiститься не де-небудь, а на планетi Кiберi, в сузiр'у Волопаса. Якби отам я питав отак безглуздо, як оце ви, я б не сидiв зараз перед вами, i ви не перегортали б цiсу книжки. Якби моя спостережливiсть зрадила менi хоч на хвилину...
Небреха взяв у мене з рук "Цiкаву арифметику" i зарипiв на протезi до книжкових полиць. Там вiн поставив уу на чiльне мiсце - мiж двома найгрубiшими фолiантами у могутнiх панцирах синтетичних обкладинок. Маленька книжечка нiби розтанула серед книжкових динозаврiв.
Капiтан повернувся до мене, знову вмостився у крiслi i ще раз пiдкреслив:
- Авжеж, якби моя спостережливiсть зрадила менi хоч на хвилину, ви б зараз не бачили капiтана Небреху, а штурман Азимут уже нiколи не навчався б у школi для обдарованих дiтей...
- Планету Кiберу ми вiдкрили третього року плавання у величних просторах Волопаса, - почав вiн свою, як завжди, захопливу розповiдь. Зiрка, навколо якоу обертасться Кiбера, далеко осторонь верстових галактичних шляхiв, i тому не дивно, що ми з Азимутом першi ступили на грунт планети: мiй штурман завжди обирав ще не звiданi маршрути.
Нашi вiдвiдини мали величезну iсторичну та наукову вагу. Правда, не стiльки для Землi, як для Кiбери. I знасте чому? Бо на Кiберi розвиток пiшов зовсiм в iнший бiк, i коли ми прилетiли, планету населяли самi роботи.
Зустрiли нас з неймовiрним пiднесенням. До мосу коробки зiбралися юрми роботiв i у захватi вигукували найпопулярнiшi аксiоми i теореми. Штурман Азимут милостиво махав ум рукою, що викликало ще бiльше ревище. Це був просто якийсь всепланетний фестиваль математичноу радостi. Лише згодом я довiдався, у чому тут рiч, але було вже пiзно...
Це була вельми свосрiдна планета. Скрiзь ми бачили книгарнi та кiоски, а в них - безлiч всiляких задачникiв, теоретичних дослiджень з вищоу математики, подарункових наборiв рiзноманiтних цiкавих хiмiй, арифметик, цiкавих астрономiй, фiзик, алгебр, геометрiй, планiметрiй та тригонометрiй. На полицях лежали справжнi поклади довiдникiв з шаховоу гри, збiрки етюдiв, дебютiв та ендшпiлiв, науковi працi з теорiу i тактики тисячоклiтинних шашок, каталоги партiй з усiх планетарних чемпiонатiв. Скрiзь можна купити газету "Дебют" або журнал "Етюд". Коротко кажучи, тут була лiтература для всiх вiкiв та всiх смакiв.
Куди не кинеш оком, усюди стрибали i танцювали свiтловi реклами торговельних фiрм. Найчастiше траплялася реклама фiрми ЮК, тобто "Юний Конструктор".
ПОВНИЙ КОМПЛЕКТ "ЮНИЙ КОНСТРУКТОР", - промовляв веселий неоновий робот, - ВИХОВУр З РОБОТЯТ МАЙБУТНIХ КОНСТРУКТОРIВ ОБЧИСЛЮВАЛЬНИХ МАШИН, ВИНАХIДНИКIВ ТА ГЕНIАЛЬНИХ ОБЧИСЛЮВАЧIВ, КУПУЙТЕ ПОВНI КОМПЛЕКТИ "ЮНОГО КОНСТРУКТОРА"!
Але якась могутня лiга захисту роботят вiд "Юних Конструкторiв" вперто боролася з цiсю рекламою. Поряд кожного стенда фiрми ЮК вона чiпляла своу жахливi попередження.
НЕ ЗАЛИШАЙТЕ РОБОТЯТ САМИХ З ВИКРУТКАМИ ТА ГАЙКОВИМИ КЛЮЧАМИ "ЮНОГО КОНСТРУКТОРА", - похмуро застерiгала лiга. - РОБОТЯТА ГРАЮТЬСЯ I БЕЗ НIГ ЗАЛИШАЮТЬСЯ!
Особливо сильне враження справляло свiтлове застереження такого змiсту. Двос малих роботят гайковими ключами, на яких ясно було видно тавро ЮК, вiдгвинчували голову у третього. I потiм вони цiсю головою ганяли у футбол. Напис пiд моторошною картиною щомитi спалахував метровими кривавими лiтерами: ОСЬ ЩО РОБИТЬ З ВАШИМИ РОБОТЯТАМИ ФIРМА "ЮНИЙ КОНСТРУКТОР".
Читать дальше