Стівен Кінг - Кладовище домашніх тварин

Воскресіння … знову це слово …

(слово, яке ти повинен викинути з голови на хуй, і ти це чудово знаєш).

Коли похоронний агент сказав «Амінь», Луїс узяв Рейчел під руку і вивів її геть. Рейчел пробурмотіла якісь протести — вона хоче зостатися трохи довше, будь ласка, Луїсе, — але чоловік був невблаганним. Вони підійшли до машин. Там стояв похоронний агент, який забирав у відвідувачів парасольки з притороченою до ручки адресою і віддавав їх помічнику. Той ставив їх на підставку, яка мала вельми сюрреалістичний вигляд на вкритому росою моріжку. Правою рукою Луїс тримав Рейчел, а долоню Еллі в білій рукавичці стискала його ліва рука. На дівчинці була та ж сама сукня, що і на похороні Норми Крендал.

Джад підійшов якраз тоді, коли Луїс посадив своїх дам у машину. Здається, у старого також була важка ніч.

— Луїсе, з тобою все гаразд?

Луїс кивнув.

Джад зігнувся, зазираючи до машини.

— Як ти, Рейчел? — спитав він.

— Усе нормально, — прошепотіла вона.

Джад ніжно поплескав її по плечу і повернув голову до Еллі.

— А ти як, крихітко?

— Я в порядку, — сказала Еллі, викривляючи рота в бридкій акулячій усмішці, щоб показати, в якому саме вона порядку .

— А що то за світлина у тебе?

На мить Луїс подумав, що дочка не відпустить фото, відмовиться його показувати, але тут дівчинка з болісним осяянням простягнула картку Джаду. Старий тримав її своїми великими пальцями, пальцями такими кривими і незграбними на вигляд, що, здавалося, вони мали воювати з трансмісіями великих вантажівок та складною машинерією в «Корпорації Бостона та Мену», але це були саме ті пальці, що витягли з Ґейджевої шиї бджолине жало з незбагненною вправністю фокусника або хірурга.

— А й справді мило, — озвався Джад. — Ти саджаєш його на ґринджоли. Закладаюся, йому се дуже сподобалося, правда ж, Еллі?

Зайшовшись слізьми, Еллі кивнула.

Рейчел хотіла щось сказати, але Луїс стис її руку — побудь спокійною хоч трохи.

— Я завжди садила ‘ого, — плакала Еллі. — А він все сміявся і сміявся. А тоді ми пішли в дім. Мама хотіла напоїти нас какао, сказала: «Знімайте черевики!» Ґейдж здер їх і завищав: «Челевики! Челевики!» Та ще й так голосно, що тобі позакладало вуха. Пам’ятаєш, мамо?

Рейчел кивнула.

— Еге ж, закладаюся, то були хвацькі дні, — Джад віддав фото. — І хоча Ґейдж вмер, ти можеш зберігати спогади про него.

— Буду, — сказала дівчинка, сльози текли по її обличчю. — Я любила Ґейджа, містере Крендал.

— Я знаю, люба. — Старий просочився всередину і поцілував Еллі. Випроставшись, Джад спрямував холодні, кам’яні очі на Рейчел та Луїса. Рейчел стало боляче, вона була здивована і не розуміла, що означав цей погляд. Але Луїс усе чудово розумів. « Що ти зробиш для неї? — подумки питав Джад. — Твій син мертвий, але дочка жива. Що ти зробиш для неї?»

Луїс відвернувся. Він нічого не міг для неї зробити, не зараз. Їй треба було самій долати свій сум. Луїс думав тільки про мертвого сина.

Ближче до вечора небо затягнулося хмарами та почав зриватися сильний вітер. Луїс надягнув легку куртку, застібнув її та зняв ключі від «Цівіка» з цвяха на стіні.

— Куди ти йдеш, Лу? — поцікавилася Рейчел. Вона запитувала без особливого інтересу. Після вечері вона знову розплакалася, і, хоч це було лише легке схлипування, здавалося, вона не може його спинити. Луїс змусив її прийняти «Валіум». Тепер дружина сиділа з газетою в руках над кросвордом, до якого майже не торкалася. В іншій кімнаті сиділа Еллі і дивилася «Маленький будиночок у преріях» [130] Американський телесеріал у жанрі вестерн, який транслювався з 1974 до 1983 року. , тримаючи на долоні фотографію Ґейджа.

— Я думав взяти піцу.

— Але хіба ти ще не наївся за сьогодні?

— Зараз я не почуваюся голодним, — відповів він, кажучи правду, а потім додав брехню: — Але ж це саме зараз .

Того дня, з третьої до шостої години по обіді, відбувався останній обряд похоронної церемонії Ґейджа в їхньому будинку в Ладлоу — поминки. Стів Мастертон з дружиною принесли запіканку з локшини та фаршу. Чарлтон прийшла з кішем [131] Відкритий французький пиріг з начинкою зі збитих яєць, сиру та інших інгредієнтів. . «Його можна зберігати скільки захочете, якщо не з’їмо одразу, — сказала вона Рейчел. — Кіш дуже легко розігріти». Деннікери, які мешкають вище по дорозі, принесли запечену шинку. Ґолдмани також з’явилися — ніхто з них не розмовляв з Луїсом і не підходив до нього, що не дуже його засмутило, — і принесли асорті з нарізок і сирів. Джад також приніс сир — великий круг свого улюбленого «пана щура». Міссі Дендрідж захопила лаймовий пиріг [132] Американський десерт, що готується з соку лайму, яєчного жовтка та згущеного молока в корзинці з тіста. Вважається офіційним пирогом штату Флорида. , а Суррендра Харду — яблука. Принесена їжа відображала різницю в релігійних переконаннях гостей.