Андрій Кокотюха - Чужі скелети

Здесь есть возможность читать онлайн «Андрій Кокотюха - Чужі скелети» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Київ, Год выпуска: 2010, ISBN: 2010, Издательство: KM Publishing, Жанр: Триллер, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Чужі скелети: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Чужі скелети»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

У сорок років успішні розлучені чоловіки часом хочуть змінити життя. Хірург Антон Сахновський — не виняток. Несподівано отримавши в спадок будинок на Черкащині, лікар вирішує поміняти гамірний кризовий Київ на тихий рідний Жашків. Та вже перша ніч у тітчиній хаті перевертає його життя з ніг на голову: у погребі він знаходить тіло чоловіка, який помер насильницькою смертю. Сахновський потрапляє до світу чужих страшних родинних таємниць, без розгадки яких неможливим стане і його власне нове життя…

Чужі скелети — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Чужі скелети», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Антон зробив кілька кроків кімнатою. Дійшов до стіни, сперся на неї плечем.

— Ну, а мені здається — ви втягуєте мене в якийсь поганенький детектив.

— А ви любите хороші детективи?

— Я взагалі не люблю детективів. Гострих відчуттів мені вистачає в житті. Так само, як крові та смертей. Знаєте, я хороший лікар, але не всемогутній Бог. У мене на столі теж помирали люди, не всі операції закінчувалися успішно. Це я до того, що навряд чи годжуся на роль парламентера в суперечці двох бізнесменів. Один із яких — колишній бандит.

— Колишніх бандитів не буває, — нагадала Юлія.

— Тим більше: я не зовсім придатний для ведення переговорів з бандитами .

Гараніна помовчала. Якийсь час вони дивилися одне на одного.

— Ви, значить, відмовляєтеся, — промовила вона нарешті.

Сахновський не поспішав із відповіддю. Насправді йому дуже хотілося плюнути на все, сісти в машину, доїхати до Києва і… Ось що далі, що буде за цим «і», Антон іще до кінця не усвідомлював. Усе забути? Не вийде. Таке не забувається. Він провів десятки операцій, бачив мертвих жінок, чоловіків, навіть дітей. Проте жодного разу не знаходив смердючого зв’язаного волоцюгу, вимученого голодом та померлого від серцевого нападу в підвалі будинку. Причому не просто будинку, а будинку свого дитинства. Який, до всього, повинен був стати місцем, де лікар-хірург Антон Сахновський збирався почати нове життя. У сорок років — усе спочатку, на новому місці, з новими людьми.

І ось тепер він повернеться в Київ, зустрінеться з другим чоловіком своєї колишньої дружини, психіатром Романом Кравцовим, і визнає: всі його плани — химера, Ромео має рацію, це все — прояви кризи середнього віку. Антон іще нічого не почав, а у нього вже нічого не вийшло… Вони знов повернуться до буржуазних розмов, Ромео почне вкотре вмовляти його перейти до нього в приватну комерційну клініку, зрештою — умовить. Після чого Антон Сахновський почне працювати під одним дахом зі своєю колишньою дружиною Катькою, в них почнуться спільні обіди втрьох — він, Ромео і Катерина. Далі колишня почне підшуковувати йому якусь достойну партію серед своїх самотніх заможних подружок, яким потрібні і чоловік, і сімейний лікар в одному флаконі; нарешті підшукає, він прийме вибір Катерини, бо інакшим життям уже не зможе жити…

— Я не відмовляюся, — промовив Антон. — Зрештою, це ж лише подзвонити, назватися, домовитися про зустріч і передати пропозицію однієї незнайомої людини іншій незнайомій людині…

— З вами, здається, ми вже майже дві години знайомі, — уточнила Юлія. — Навіть, — глянула вона на годинник, — трошки більше…

— Я знаю, як звуть вас. Ви знаєте моє ім’я. Це ще не означає, що ми знайомі.

— А з вами цікаво, — тепер Гараніна посміхнулася широко і щиро, відразу переставши бути схожою на ділову до шпику кісток жінку. Та посмішка не затрималася довго — сповзла з обличчя, і в очах Юлії лікар прочитав — це ще не все.

— Радий, що сподобався вам, — відповів він. — Але ви жодним словом не обмовилися про власне божевілля.

— Я не сказала, що божевільна, — заперечила Юлія. — Навпаки — я переконана, що не божевільна. Але в цій історії є ще один момент. Про який навряд чи треба знати міліції, поки не проясниться роль Крамаря в тому, що сталося з моїм братом. Тим паче про це не слід знати Ігорові Борисовичу. Взагалі за будь-яких обставин я намагатимусь не говорити нікому, що в той день, а вірніше — тієї ночі, коли мені повідомили про ймовірне викрадення Руслана, я бачила в себе в садку привида.

Ну ось, вона це сказала.

11.

Тієї ночі Юля довго не могла заснути.

Дзвінок невідомої жінки стривожив її. Правда, посидівши в кріслі, викуривши дві цигарки і обдумавши ситуацію, вона, здається, прояснила свої відчуття. Молодший брат, тавро всього її життя, не давав про себе знати мало не два роки. Його останній візит минувся на диво спокійно, не те що попередній: Русик приперся до неї на початку травня, обґрунтувавши свою появу бажанням привітати сестру з днем народження, який співпадав із днем перемоги радянської армії над німецькою в Другій світовій війні.

Раніше за ним такої пунктуальності не помічалося — Гараніна забула, коли братик вітав її з днем народження востаннє. Здається, він узагалі не вітав її відтоді, як сестра почала жити окремо від родини… Менше з тим: разом із Русланом тоді з’явилися інші «гості» — як завжди, випадкові люди, його чергові «нові друзі», брудні чоловіки непевного віку та неохайні жінки, котрі якщо й милися колись — то хіба в ставку чи водах Гірського Тікича, а про існування перукарень, навіть дешевих, лише знали з вивісок. На щастя, свій день народження Юлія святкувала в одному затишному ресторанчику, куди сама ж постачала продукти, і це дало їй можливість вже до обіду забратися з дому, дозволивши непроханим гостям поставити пару наметів у садку.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Чужі скелети»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Чужі скелети» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Андрій Кокотюха - Клуб Боягузів
Андрій Кокотюха
Андрій Кокотюха - Аномальна зона
Андрій Кокотюха
Андрій Кокотюха - Київські бомби
Андрій Кокотюха
Андрій Кокотюха - Шукачі скарбів
Андрій Кокотюха
libcat.ru: книга без обложки
Андрій Кокотюха
Андрій Кокотюха - Зламані іграшки
Андрій Кокотюха
Андрій Кокотюха - Небезпечна спадщина
Андрій Кокотюха
Андрій Кокотюха - Група залізного порядку
Андрій Кокотюха
Андрій Кокотюха - Пригоди Клима Кошового
Андрій Кокотюха
Отзывы о книге «Чужі скелети»

Обсуждение, отзывы о книге «Чужі скелети» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x