Стівен Кінг - Аутсайдер

Франсін Морріс:Відколи їй виповнилося дев’ять, ми стали відпускати її саму до подруги, Гелен, яка живе через кілька будинків від нас. Поки ще світло. Не хочемо бути тими батьками, які цілодобово кружляють над дитиною. Та зараз уже змінили думку, от що я можу вам сказати.

Детектив Андерсон:Джун, ти бачила його вже після того, як повечеряла? Правильно?

Джун Морріс:Так. На вечерю був м’ясний рулет. А вчора – риба. Я не люблю рибу, але таке життя.

Франсін Морріс:Дорогу їй не треба переходити, нічого такого. Ми гадали, все буде гаразд, оскільки живемо в чудовому районі. Принаймні колись так вважали.

Детектив Андерсон:Ніколи не знаєш, на якому етапі давати дітям волю. А тепер, Джун. Ти йшла собі вулицею, що веде повз парковку парку Філіс, правильно?

Джун Морріс:Так. Я з Гелен збиралися…

Франсін Морріс:Ми з Гелен…

Джун Морріс:Ми з Гелен збиралися домалювати карту Південної Америки. Це для нашого проекту в денному таборі. Різні країни ми розмальовували різними кольорами, а коли майже закінчили, то зрозуміли, що забули Параґвай, тож довелося починати спочатку. Таке життя. Після того ми збиралися грати в «Енґрі Бьордз» і «Корґі Гоп» [21] «Angry Birds» і «Corgi Hop» – відеоігри. на айпеді Гелен, аж поки по мене не прийде тато. Бо він проводжає мене додому, а на той час уже мало бути темно.

Детектив Андерсон:Матусю, о котрій то було?

Франсін Морріс: Коли Джуні пішла, саме передавали місцеві новини. Норм їх дивився, поки я мила посуд. Отже, між вісімнадцятою й вісімнадцятою тридцять. Може, вісімнадцята п’ятнадцять, бо тоді, здається, починався прогноз погоди.

Детектив Андерсон:Джун, розкажи мені, що ти бачила, коли проходила повз парковку.

Джун Морріс:Бачила тренера Террі, я ж вам казала. Він живе на нашій вулиці, й одного разу, коли в нас загубився собака, то тренер Террі його повернув. Інколи я граюся з Ґрейсі Мейтленд, але не часто. Вона на рік старша, їй уже подобаються хлопці. Він був увесь у крові. Через ніс.

Детектив Андерсон:Угу. Що він робив, коли ти його помітила?

Джун Морріс:Він виходив з-за дерев. Тоді побачив мене й замахав рукою. Я помахала навзаєм і сказала: «Агов, тренере Террі, що з вами сталося?» А він сказав, що його гілка стукнула в обличчя. Сказав: «Не бійся, то просто з носа кров тече, зі мною таке весь час буває». А я сказала: «Я не боюся, але більше ту сорочку ви не зможете носити, бо кров не відпирається, так моя мама каже». Він усміхнувся й відповів: «Добре, що в мене багато сорочок». Але кров була й на штанах. І на руках.

Франсін Морріс:Вони стояли так близько. Ніяк не можу викинути це з голови.

Джун Морріс:Чому, бо в нього кров носом ішла? У Ролфа Джейкобса теж таке було, на дитячому майданчику минулого року, коли він упав. І я не злякалася. Хотіла дати йому свою носову хустку, але не встигла, бо місіс Ґріша повела його до медсестри.

Детектив Андерсон:Далеко ти від нього стояла?

Джун Морріс:Ой, не знаю. Він був на парковці, а я – на тротуарі. Це далеко?

Детектив Андерсон:Я цього теж не знаю, але з’ясую, будь певна. Подобається тобі содова?

Джун Морріс:Ви мене вже питали.

Детектив Андерсон:Ох, точно, питав.

Джун Морріс:Старі постійно все забувають, так мій дідусь каже.

Франсін Морріс:Джуні, це нечемно.

Детектив Андерсон:Усе гаразд. Здається, ти маєш мудрого дідуся, Джун. Що сталося потім?

Джун Морріс:Нічого. Тренер Террі сів у свій фургон і поїхав геть.

Детектив Андерсон:Якого кольору був фургон?

Джун Морріс:Ну, мабуть, міг би бути білим, коли б його помили, та він був дуже брудний. А ще робив багато шуму й отого сизого диму. Фу.

Детектив Андерсон:А збоку нічого не було написано? Може, назва фірми?

Джун Морріс:Ні. Просто білий фургон.

Детектив Андерсон:Номери помітила?

Джун Морріс:Нє-а.

Детектив Андерсон:Куди поїхав той фургон?

Джун Морріс:По Барнум-стрит.

Детектив Андерсон:І ти певна, що чоловік, який розповів тобі про кров із носа, був Террі Мейтлендом?

Джун Морріс:Звісно, тренер Террі, Тренер Ті. Я його весь час бачу. З ним усе гаразд? Він щось накоїв? Мама не дозволяє мені зазирати в газети чи дивитися новини по телевізору, але я майже певна, що в тому парку сталося щось недобре. Я б уже знала, якби не канікули, бо в школі всі пліткують. Тренер Террі побився з якимось лиходієм? І тому в нього кров?…