Маленькі близнята Горошина і Стручок за допомогою складного обладнання Правдивих для моніторінгу супутникового зв’язку відстежують балачки поліції на Північному Сході, і поки що там не прозвучало нічого про викрадення якоїсь малої дівчинки. Це була добра новина, проте очікувана. Друзі достатньо кмітливі, щоб влаштувати засідку, були напевне достатньо кмітливими, аби зрозуміти, що може трапитися з їхньою малою ціпонькою, якщо вони дадуть цій справі розголос.
Інший телефон задзвонив, цей приглушено. Не відриваючи очей від дороги, Крук перехилився через своїх пасажирів і в бардачку намацав рукою слухавку. Стариганів апарат, нема сумнівів. Він підніс його собі до очей. Імені не висвітилося, отже, його нема в пам’яті цього телефону, але код номера належить зоні Нью-Гемпширу. Хтось із тих, що були в засідці, бажає дізнатися, чи все гаразд з Біллі й дівчиною? Вельми ймовірно. Крук подумав, чи варто йому відповідати, і вирішив, що ні. Втім, пізніше він перевірить, чи не залишив той, хто зараз дзвонить, якесь повідомлення. Інформація — це сила.
Коли він знову нахилився, щоб повернути телефон назад до бардачка, його пальці торкнулись металу. Він поклав телефон і витяг автоматичний пістолет. Приємний бонус, щаслива знахідка. Якби старигань прокинувся раніше, ніж очікувалося, він міг би заволодіти ним раніше, ніж Крук прочитав би його наміри. Крук заштовхнув «Ґлок» під своє сидіння, а потім уже затріснув дверцята бардачка.
Зброя також сила.
11
Вже залягла повна темрява, вони вже їхали глибоко в Зелених горах по шосе № 108, [359] Route 108 — штатне шосе в північному Вермонті, завдовжки 73 км.
коли почала ворушитися Абра. Крука, який почувався так само свідомим яскравої наповненості життям, це не занепокоїло. З одного боку, вона була йому цікава. З іншого, стрілка запасу пального в старому пікапі вже торкалася порожнечі, а отже, декому треба було залити бак.
Але нерозумно було б випробовувати долю.
Правою рукою він дістав з кишені один із тих шприців, що ще залишалися, і тримав його в кулаку в себе при стегні. Він почекав, поки її очі — все ще плохі, п’яненькі — відкриються. А потім промовив:
— Доброго вечора, юна леді. Мене звуть Генрі Ротмен. Ти мене розумієш?
— Ти… — Абра закашлялась, облизнула собі губи, спробувала знову. — Ти ніякий не Генрі. Ти Крук.
— Отже, ти розумієш. Це добре. Голова в тебе ватяна зараз, я собі уявляю, і ти залишатимешся в цьому стані, бо саме такою ти мені подобаєшся. Але потреби знову зачмелювати тебе повністю не виникне, якщо ти від «А» до «Я» держатимешся гарних манер. Ти це второпала?
— Куди ми їдемо?
— У Гоґвортс, на Міжнародний турнір з квідичу. [360] Школа і гра з семитомного роману Джоан Ролінґ (нар. 1965 р.) «Гаррі Поттер» (виданий у 1997–2007).
Я тобі куплю магічний хотдог і магічну цукрову вату на паличці. Відповідай на моє запитання. Ти будеш від «А» до «Я» держатися гарних манер?
— Так.
— Таке моментальне порозуміння є приємним для слуху, але вибач мені, якщо я не цілком йому довіряю. Я мушу ознайомити тебе з деякою життєво важливою інформацією, перш ніж ти спробуєш утнути якусь дурню, про яку сама потім шкодуватимеш. Ти бачиш цю голку в моїй руці?
— Так. — Абра так і сиділа, прихилившись головою до вікна, але дивилася вниз, на шприц. Очі її дрімотливо заплющились, потім розкрилися знову, дуже повільно. — Я хочу пити.
— Після наркотику, не сумніваюсь. У мене нема з собою нічого питного, ми вирушили в дорогу дещо поспішливо…
— Здається, там є коробка соку, у мене в наплічнику. — Сипло. Низько й повільно. Очі так само важко відкриваються після кожного заплющення.
— Боюся, він залишився у вашому гаражі. Ти зможеш чогось попити у наступному місті, до якого ми доїдемо… якщо будеш лагідною маленькою Золотоволоскою. [361] Goldilocks — героїня англійської народної казки, відомої в російській, а відтак і в українські культурі в перекладі Л. Толстого під назвою «Маша і три ведмеді».
Якщо будеш поганою маленькою Золотоволоскою, всю ніч ковтатимеш власну слину. Ясно?
— Так…
— Якщо я відчую, що ти нишпориш у мене в голові — так, я знаю, ти це вмієш робити, — або якщо спробуєш привернути чиюсь увагу, коли ми зупинимося, я вколю цього старого джентльмена. Поверх того, що я йому вже був уколов, це його зробить мертвішим за Емі Вайнхаус. [362] Amy Winehouse (1983–2011) — англійська джаз-блюзова співачка, яка на піку своєї популярності, фізично й нервово виснажена, померла уві сні від алкогольної інтоксикації.
Тобі з цим також усе ясно?
Читать дальше
Конец ознакомительного отрывка
Купить книгу